§ 5. Логічні операції із змістом понять. Визначення

Визначення (дефініція) — це логічна операція, за допомогою якої розкривають зміст поняття. Визначити поняття — означає виявити суттєві ознаки, що складають зміст даного поняття. Наприклад, “Банк - це кредитна установа, яка здійснює різноманітні грошові операції", чи Валюта - це грошова одиниця країни ”.

В будь-якому визначенні наявні два структурні складники: поняття, зміст якого розкривають (дефінієндум — те, що визначають) і поняття, за допомогою якого здійснюють розкриття змісту дефінієндуму (дефінієнс — те, за Допомогою чого щось визначають). Наприклад, у визначенні: “Гроші це зогальноприинятий засіб платежу, який без обмежень приймається в обмін на 43

товари і послуги” поняття “гроші" є дефінієндумом (тобто поняттям, цц визначають), а поняття “це загальноприйнятий засіб платежу, який Oei обмежень приймається в обмін на товари і послуги" є дефінієнсом (тобт поняттям, за допомогою якого здійснюють визначення дефінієндума).

Існують різні види визначень. Насамперед відзначимо явні та неявн визначення.

1. Явні визначення — це такі визначення, що мають форм' еквівалентності (тотожності) двох понять (дефінієндума і дефінієнса) Загальна схема визначень такого виду:(А — дефінієндум, В

дефінієнс).

До явних визначень належать визначення через рід і видові ознаки генетичні визначення.

Визначення через рід і видові ознаки — це визначення здійснюєтьсі через знаходження найближчого роду дифінієндума, а також деякщ специфічних ознак, що належать тільки даному виду і які відсутні у ініии. видів, що входять до складу даного роду. Схема такого визначення: “А є В С”, де А — поняття, що визначають (дефінієндум); В — родове (п< відношенню до А) поняття; C — поняття, що виражає специфічні видов ознаки, які притаманні лише виду А і які відсутні у інших видів роду В.

Наприклад, у визначенні “змішана економіка — економічна система, яке поєднує в собі різні форми власності ”, А — “змішана економіка ”,

В — “економічна система ",

C — “яка поєднує в собі різні форми власності ”.

Родо-видове визначення — це найбільш розповсюджений і прости спосіб визначення. Саме цей вид визначень складає левову частку визначень у різних словниках, енциклопедіях, кодексах, підручниках. Другим видом явни> визначень є генетичні визначення.

Генетичне визначення вказує на те, яким чином предмет (чи κιai предметів), що визначають, виникає, або як можна його створити Загальна схема генетичного визначення не відрізняється від схеми родо видового визначення:Проте, якщо А — це поняття, що визначають

(дефінієндум), В — родове (по відношенню до А) поняття, то C — спосіб створення (виникнення) предмета.

Приклад генетичного визначення: “інфляція це таке економічне явище, яке виникає при зростанні загального рівня цін, і супроводжується зниженням купівельної спроможності грошей ”.

У наведеному прикладі: А — “інфляція", В - "економічне явище", С— “яке виникає при зростанні загального рівня цін, і супроводжується зниженням купівельної спроможності грошей ”.

Явні визначення регулюються певними правилами.

1) Правило співмірності: дефінієндум і дефінієнс повинні бути взаємозамінюваними поняттями (їх обсяги повинні бути однаковими). Це засвідчує необхідність дотримання принципу взаємозамінюваності імен у висловлюваннях-визначеннях. Керуючись принципом взаємозамінюваності ми можемо замінити термін “логіка” на термін “наука про форми правильних міркувань ” (і навпаки) у висловлюваннях, де ці терміни зустрічаються.

Порушення правила співмірності спричинює помилки надто широкого і надто вузького визначення.

Помилка надто широкого визначення виникає у випадку, коли обсяг дефінієнса є ширшим ніж обсяг дефінієндума. Прикладом цієї помилки є визначення: “логіка — це наука, що вивчає мислення людини".

Помилка надто вузького визначення виникає у випадку, коли обсяг дефінієнса є вужчим, ніж обсяг дефінієндума. Наприклад, “логіка — це наука, Що вивчає поняття ". У такому визначенні обсяг поняття логіка (дефінієндума) буде ширшим ніж обсяг дефінієнса, бо логіка не обмежується вивченням лише понять.

2) Правило заборони кола у визначенні: визначення не повинн утворювати кола. Заборонено визначати поняття саме через себе, а& визначати поняття (А) шляхом використання іншого поняття (В), яке Л свою чергу, визначають через перше поняття (А). Наприклад, у визначенні “Фізик це фахівець в галузі фізики" не визначають зміст поняття І дефінієндума (“фізик"), а здійснюють просте повернення до нього, тобт здійснюють коло у визначенні.

Помилковими є також визначення, в яких дефінієндум і дефінієні виражають однаковими словами (так звані тавтології). Наприклад, “життя це життя ", “подія - це подія ”, “на війні, як на війні".

3) Правило однозначності: визначення повинно бути чітким, ясним однозначним. Мають на увазі використання у визначенні лише таких поняті які відомі і зрозумілі для аудиторії. Бажаним є також відсутність у визначення) метафор і образних порівнянь.

Наприклад, поняття “пролегомени" можна визначити як “пропедевтику 1 але таке визначення буде зрозумілим лише для певної обмеженої аудиторі людей, якій відомо, що “пропедевтика” — це вступ до певної науки, концепції теорії. Для більшості людей це визначення залишиться визначенням невідомогс через невідоме.

Не будуть визначеннями в строгому значенні такі висловлювання: “мова — це дім буття людини ”, “архітектура — це музика, що застигла" “артилерія це бог війни ” і т. ін. І

4) Правило незаперечності: необхідно намагатись, щоб визначення не було заперечним.

це не право “алхімія це не наука", “кібернетика — це не мистецтво’ не виконується правило відсутності заперечення.

2. Неявні визначення — це визначення, що не мають форми (структури) тотожності двох понять: дефініендума і дефінієнса. До неявних відносяться контекстуальні і остенсивні визначення.

У контекстуальних визначеннях про суттєві ознаки предмету чи явища ми дізнаємося з тексту, в якому описується предмет, що нас цікавить. Зміст поняття про цей предмет встановлюється із системи відношень цього поняття до інших понять в деякому контексті цього тексту. Наприклад, в промові одного депутата говорилося про таке явище як конверсія, сутність якого спочатку не було зрозуміло усім телеглядачам. Але в подальшому тексті промови, коли йшлося про історію конверсії, про досвід впровадження в інших країнах, про необхідність конверсії у вітчизняній економіці, з контексту промови стало зрозуміло, що конверсія - це процес переходу промислових підприємств з виробництва військової техніки до виробництва цивільної продукції. Контекстуальними визначеннями можна вважати також різні інструкції по експлуатації різних технічних приладів, використання товарів, ліків, тощо, в яких явних визначень не дасться, але достатні уявлення про сутність предметів ми отримуємо через опис функцій і способи використання тих чи інших предметів.

Остенсивне визначення — це таке визначення, яке здійснюють за допомогою демонстрації предмета (вказівки на предмет), що позначають даним словом. Найхарактернішим прикладом використання остенсивних визначень є ситуація демонстрації нових видів продукції на виставках, ознайомлення покупців з новими товарами і т. п.

Остенсивні визначення не дають знання про суттєві ознаки предмету.

Прийоми, шо подібні до визначення. Такими прийомами є опи< характеристика, порівняння і розрізнення.

Опис полягає в перерахуванні низки ознак предмета з метої нестрогого виділення його з ряду схожих на нього предметів Опис мож включати як суттєві, так і несуттєві ознаки предмета (на відміну від вдаси визначень, коли фіксують лише суттєві ознаки), які є або можуть буз важливими з огляду на певні обставини. В результаті опису отримуємо якийсі чуттєвий, наочний образ предмета.

Опис широко розповсюджений в художній та історичній літературі (они природи, персонажів художніх творів, історичних діячів тощо).

Характеристика — це прийом, що полягає в переліченні деяки. властивостей предмету, важливих у певному відношенні. На відміну ві, опису характеристика має на увазі перш за все фіксацію якоїсь певної суттєво ознаки, що притаманна деякому предмету, а не просто фіксацію зовнішньої'* вигляду предмету.

Порівняння — це прийом, що застосовують для образно характеристики предмета. Порівнюють однорідні предмети з меток встановлення їх подібності і відмінності. Наприклад, у підручнику з біолог зустрічаємо таке порівняння: “Тіло медузи студене, подібне до парасольки”.

Розрізнення — прийом, що встановлює ознаки, які відрізняють одиі предмет від іншого (подібного до нього предмета) Прикладом може бути ситуація розшуку людей, коли фіксують якісь особливі прикмети деяке'¹'* людини.