§ 9. Логічне слідування
Відношення логічного слідування є одним з фундаментальних понять логіки. Це — відношення, яке існує між засновками і висновком міркування.,
Встановлення
правильності/неправильності
міркування грунтується на можливості перевірки: чи існує між засновками і висновком відношення логічного слідування.
Міркування буде правильним, якщо із кон’юнкції його засновків логічно слідує висновок. Тобто, якщо між засновками міркування і його висновком наявне відношення логічного слідування, то таке міркування буде правильним. За відсутності відношення логічного слідування міркування оцінюють як неправильне.
Із наведеного визначення правильності міркування випливає: для того, щоб встановити правильність міркування необхідно:
1. Формалізувати всі засновки міркування та його висновок.
2. Об’єднати засновки за допомогою логічного сполучника “кон’юнкція”.
3. За допомогою імплікації об’єднати кон’юнкцію засновків і висновок.
4. Перевірити, чи є новостворена імплікативна формула логічним законом. У випадку позитивної відповіді приходимо до висновку щодо існування між засновками і висновком аналізованого міркування відношення логічного слідування і, отже, до висновку щодо правильності міркування в цілому.
Зазначену перевірку можна здійснювати як за допомогою методу таблиць істинності, так і за допомогою методу аналітичних таблиць.
Приклад 1
Чи можна на підставі засновків: “Якщо навчальний предмет є цікавим, то він є корисним” і “Навчальний
Останній стовпчик таблиці засвідчує, що аналізована формула є логічним законом.
2. Метод аналітичних таблиць

логічного слідування (тобто висновок міркування логічно випливає, слідує із засновків, є логічним наслідком засновків міркування). Це означає, що міркування є правильним.
Точніше, будь-яке міркування, що рухається за схемою:
є правильним. Якщо засновки в міркуваннях такого типу істинні, то і висновки обов’язково (завжди) будуть істинними.
Приклад 2
Чи можна на підставі засновків: “Якщо навчальний предмет — цікавий, то він — корисний” і “Навчальний предмет — не цікавий” стверджувати, що предмет не є корисним? Чи буде схема такого міркування правильною?
Відтворимо міркування повністю:
Якщо навчальний предмет є цікавим, то він — корисний.
Навчальний предмет не є цікавим. Отже, навчальний предмет не є корисним.
Позначимо прості висловлювання “Навчальний предмет є цікавим” і “Навчальний предмет є корисним”. Через пропозиційні змінні А і В.
Тоді засновки міркування можно зафіксувати так:
1. Метод таблиць істинності
Позаяк в останньому стовпчику таблиці наявні як значення “істина” так і значення “хиба”, то аналізована формула не є логічним законом.
Жодна із підсумкових таблиць не є замкненою. Отже, досліджувана формула не є логічним законом.
За допомогою двох різних способів доходимо до спільного висновку: між засновками і висновком міркування відсутнє відношення логічного слідування, тобто висновок міркування не є логічним наслідком його засновків.
Це засвідчує, що схема
є неправильною. Якщо засновки в міркуваннях такого типу будуть істинними, то невідомо яким буде висновок: він може бути як істинним, так і хибним.