Формальна модель дії
На підставі логічного аналізу міркувань про дії суб’єктів будують формальну модель дій, у рамках якої виокремлюють синтаксис і семантику.
Для формального аналізу дій вводиться такий алфавіт:
1) акціональні змінні р, q, г....
Вони зв’язані з родовими діями. Родові дії - це абстрактні характеристики, які виражаються дієсловами та зворотами мовлення. Наприклад, «відчиняти», «зачиняти», «поливати», «читати» тощо. Родові дії можуть конкретизуватися щодо різних агентів та контекстів дії. Результатом такої конкретизації виступають саме індивідуальні дії. Наприклад, «читати» - це дієслово, яке виражає родову дію, а висловлювання «Петро зараз читає» є результатом конкретизації цієї дії та виражає індивідуальну дію;2) агентні змінні х, у, z. Вони зв’язані з індивідуальними діями (агентами, суб’єктами дій);
При побудові формальної моделі дії будуються прості та складні або атомарні та молекулярні акціональні формули.
Формула (р) х читається: «Агент х здійснив чи здійснює дію р».
Формула ~ (р) х читається: «Агент х не здійснив дію р чи утримався від неї».
Формула
читається: «Агент х здійснив чи здійснює р і q
(складну кдн 'юнктивну дію)».
Формула
читається: «Агент х здійснює р або q (складну
диз ’юнктивну дію), вибираючи одну з альтернативних дій».
Формула (р) х → b читається: «Якщо агент х здійснив дію р, то він несе відповідальність за неї».
Інтерпретація дій в логіці дії - це побудова семантичної моделі дії на підставі визначення її раціональності, критерієм якої є дотримання соціальних норм, що регулюють відповідну сферу діяльності.
Якщо певний намір практично реалізовано, і насправді отримано результат на підставі певних дій, то висловлювання з акціональними модальностями набуває істинісного значення. Наприклад, «Суб’єкт х вступив до університету (і)», «Суб’єкт у не кинув палити (і)».
Якщо у систему числень дій вводиться фактор часу, який суттєво впливає на стан справ, та дій агентів, то відповідно будуються нові акціональні формули:
1) d(pTp);
2) d(pT~p);
3) d(~pTp);
4) d (~ р T ~ р), де T - позначає фактор часу (читається: «і потім»), d - позначає дію, ~ р - заперечення стану справ, що описується за допомогою висловлювання р. Ці схеми є актами запобігання змінам.
Утримання від дії записується такими схемами:
1) f(pTp) - утримування для збереження р;
2) f(pT~p) - утримування з метою зруйнування р;
3) f(~pTp) - утримування з метою зруйнування ~ р;
