Ентимема
Найчастіше у повсякденній мові використовуються скорочені силогізми — ентимеми. Це такі міркування, у яких проущена одна з посилок, або висновок. Наприклад: всі патріоти люблять свою країну, а я патріот.
Це скорочений силогізм. у якому пропущений висновок: я люблю свою країну. У міркуванні бван чесний, отже йому можна довiряти пропущена одна з посилок: чесним людям можна довіряти. Таким чином. щоб проаналізувати ентимему (скорочений силогізм), потрібно відновити пропущені частини і записати її у вигляді звичайного силогізму.Виведення висновків з посилок
За допомогою семантичного аналізу силогізму можна не тільки перевіряти правильність силогізму, але й робити висновки з посилок, для цього спробуємо скористатися інструкціїю №3, але з деякими відмінностями.
Приклад: вивести висновок з посилок або обгрунтувати неможливість виведення.
Всі ананаси приємні на смак. Картопля не ананас.
Діємо за інструкцією.
1. Встановити терміни силогізму: менший, більший, середній.
Аналіз силогізму починається з висновку, в якому знаходять більший і менший терміни, але висновку немає, тому можна знайти тільки середній термін М. Визначити його дуже легко — він двічи повторюється в посилках: ананас. Терміни картопля і приємні на смак потраплять до висновку, а ананас не потрапить, тому його можна викреслити.
2. Визначити типи висловлювань, що входять до складу силогізму (АТЕО)
Маємо дві посилки: всі ананаси приємні на смак — загально- стверджувальне висловлювання — А, картопля не ананас — загаль нозаперечне — Е. Тепер, коли ми знаємо тип посилок силогізму, можна одразу скористатися третім правилом і визначити тип висновку (якщо він є). За третім правилом кількість заперечних посилок дорівнює кількості заперечних висновків: маємо одну заперечну посилку Е (друга посилка), отже, висновок має бути заперечним.
Проте, варто пам’ятати, що існує два типа заперечних висловлювань: загальнозаперечні Е і частковозаперечні О, варто врахувати обидва. Якби на цьому етапі аналізу ми визначили, що обидві поислки заперечні, можна було б одразу сказати, що висновку немає, бо як ми знаємо, з двох заперечних посилок висновок вивести не можна.Позначимо типи посилок і можливі типи висновку.
O
3. Записати розподіленість термінів за таблицею.
Попри те, що крайні терміни поки що не позначені, ми знаємо які терміни будуть виконувати їх роль, тому можемо записати розподіленість термінів в обох посилках. Крім того, незважаючи на те, що висновку немає, ми знаємо можливі типи висловлювань, що можуть бути висновком, тому записати розподіленість за таблицею дуже просто, адже ми передбачаємо, що висловлювання будуть записані у канонічному вигляді: суб’єкт перший, предикат— другий.
Записавши розподіленість термінів потрібно одразу перевірити виконання першого правила. Адже, якщо на цьому етапі виявиться. що середній термін не розподілений, то доведеться одразу костатувати, що з даними посилками неможливо побудувати правильний силогізм. У даному випадку середній термін розподілений, тому можна продовжувати.
4. Пєрєвірити правила силогізму.
Зважаючи на те. що ми використали вже перше і третє правила в процесі аналізу майбутнього силогізму, залишається тільки задовольнити друге правило. Для цього нам потрібно таким чином пібібрати терміни Х ті У, щоб друге правило не порушувалося. Тобто, якщо термін нерозподілений у посилці, він повинен бути нерозподіленим і у висновку.
Претендентами на крайні терміни є терміни картопля та приємні на смак. Очевидно, що термін картопля не підпадає ід друге правило силогізму, так як він розподілений у посилці, тому у висновку він може стати нерозподіленим або залишитись розподіленим не порушуючи правило.
Та термін приємні на смак — нерозподілений, отже він може може порушити друге правило, якщо розподілиться у висновку. Тому треба підібрати для нього таке місце у висновку, де він залишиться нерозподіленим. Одразу помітно, що висловлювання типу Е для висновку не підходить, так як обидва його терміни розподілені, і куди б ми не відправили термін приємні на смак, правило порушиться. Єдиний варіант — записати термін приємні на смак у суб’єкт висловлювання типу О, так він залишиться нерозподіленим. Тоді термін картопля автоматично стає предикатом О. Залишилося підставити терміни приємні на смак та картопля у формулу атрибутивного висловлювання типу О і сформулювати висновок.
Формулювати висловлювання, у якому на місці суб’єкта стоїть термін, що позначає властивість, досить незвично, тому можна додати до властивості приємні на смак відповідний іменник, що характеризує область визначення даної властивості, наприклад, продукти (звичайно, в загальному вигляді треба було б казати речі, але все ж таки йдеться про дещо їстівне: властивість визначає сферу свого застосування). Отримаємо: деякі приємні на смак продукти не є картоплею. Якщо додання іменника видяє- ться надто штучним прийомом, тоді можна підібрати відповідне кванторне слово, у даному випадку доцільно вибрати слово дещо. Отримаємо: дещо приємне на смак не є картоплею.
Розглянутим способом можна виводити висновки з посилок або ж визначати можливість їх виведення. Зазначимо, що висновків може бути більше одного: максимум вісім висновків.
Отже, можна сформулювати спеціальну інструкцію для виведення висновків з посилок.
Інструкція №4. Як вивести висновки з посилок
1 Встановити середній термін силогізму. (Викреслити його).
2 Класифікувати посилки за типами атрибутивних висловлювань (АІЕО). Перевірити третє правило силогізму, якщо обидві посилки заперечні, констатувати, що висновок неможливий. Якщо заперечних посилок не більше однієї, за третім правилом визначити можливі типи висновку.
3 Записати розподіленість термінів у посиках і висновку за таблицею. Перевірити перше правило силогізму. Якщо середній термін нерозподілений, констатувати. що висновок неможливий. Якщо середній термін розподілений, перейти до наступного пункту.
4 Підібрати крайні терміни Х та У таким чином, щоб виконувалося друге правило.
5 Сформулювати всі допустимі висновки.