ЗМІСТ
1. Прохідний коридор Євразії................................................................................ З
2. Придніпровські сучасники Великих пірамід..........................................
193. Степовий транзит................................................................................................. 43
4. Скіфський квадрат............................................................................................... 48
5. Елліни на берегах незамерзаючого Понту.............................................. 77
6. Від Європейської Сарматії до Кримської Готії................................... 102
7. На краю імперії двох Римів........................................................................... 138
8. Римська Україна................................................................................................. 145
9. Кочівники раннього Середньовіччя........................................................ 178
10. Напередодні катастрофи XIII століття................................................. 193
Андрій Красножон (нар. 1979 р.) — український історик, педагог, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Сфера наукових інтересів — історія фортифікації Північно- Західного Причорномор'я XIV-XVIIi ст. Є автором та співавтором понад 100 наукових робіт, у т.ч. монографій «Фортеці та міста Північно-
Західного Причорномор'я (XV—XVIII ст.», «Місто Ізмаїл та його фортифікація (за джерелами XVI—XIX ст.)».
Олександр Красовицький (нар. 1967 р.) — директор і головний редактор видавництва «Фоліо», хімік за освітою. Автор книг «Імператив. Бесіди в Лясках» (спільно з видатним польським режисером Кшиштофом Зануссі), «10 розмов про історію України» та «10 розмов про історію України та світу» (спільно з істориком Данилом Яневським), «10 розмов про майбутню
Україну», історичних детективів «Справа зниклої балерини», «Справа мертвого авіатора», «Справа майстра-червонодеревника», «Справа одеських шпигунок» (у співавторстві з Євгенією Кужавською), збірки повістей «Завтра».
Як дізнатися історію цивілізацій, які ще не винайшли писемність, документи яких не зберігають в архівах? Наприклад, одночасно з будівництвом пірамід у Єгипті на території України розвивалася трипільська землеробська «цивілізація». Усі свідчення про неї нам відомі винятково з розкопок. Дописемна історія людства охоплює період у більш ніж два мільйони років. І більшу частину джерел для написання історії стародавнього світу отримано археологами. А як клімат і географія вплинули на розвиток історії? Завдяки своїй строкатій кліматичній зональності українські території тривалий час були зоною контактів і конфліктів найрізноманітніших цивілізацій. Про давню історію України розмірковують автори цієї книжки.