ВСТУПНЕ СЛОВО
Тема розвитку раннього землеробства на Волині є однією з найважливіших у праісторії краю. Незвичайною була етнічна історія цієї частини лісостепової зони. Із середини VI тис. до н.
е. сюди прибувають різні групи з Подунав’я (носії дунайської культури з лінійно-стрічковою керамікою). До приходу “класичного” землеробсько-скотарського населення ця багата природними ресурсами зона залишалася майже незалюдненою - лише окремі стоянки на дюнах біля річок свідчать про перебування там піз- ньомезолітичних мисливців та рибалок. Із VI тис. до н. е., тобто приблизно в той же час, на Прип'ятському Поліссі сформувалися культурно-історичні спільноти волинської неолітичної (ВНК) та - дещо згодом - німанської культур (НК), які проіснували майже до середини доби бронзи. Окремі громади НК та ВНК інколи проникали в межі волинського лісостепу та Малого Полісся, вступаючи в контакти з носіями культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК), пізніше - з населенням енеолітичного часу: ма- ліцької (МК) та волино-люблінської (ВЛК) культур. Прикладом такого контактування є знахідки кераміки ВНК в ямі волино-лю- блінської культури на багатошаровій пам’ятці Голишів поблизу Луцька. Наслідком цих зносин уважаємо появу на поліській ран- ньонеолітичній кераміці відбитків зернівок культурних рослин: голозерної та плівчастої пшениці, ячменю, гороху, вики ервілії (Розничі, Новосілки Маневицького, хут. Коник Зарічнянського, Люб’язь Любешівського районів Волинської та Рівненської областей та с. Крушники на Житомирщині.Якщо у вивченні неоліту Волині можна констатувати певні успіхи (монографія “Кам’яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н. е.)” (2009 р.), то докладну історію енеолітичного населення північного заходу України ще потрібно написати. Зазвичай її творили етноси, які приходили на ці родючі землі Волині з різних частин Європи, проживаючи тут певний час.
Витоки маліцької культури можна шукати в межах сучасних Словаччини, Угорщини, Польщі, кукутень-трипільської культури - в Румунії, лійчастого посуду та кулястих амфор - біля Балтійського моря (північ Німеччини, Польщі, Скандинавія). Отже, жителі Волинської височини V-II тис. до н. е. були здебільшого прийшлими (алохтонними), і їхня культура - матеріальна й духовна - формувалася як синкретична, багатовекторна і тому оригінальна, до певної міри, самобутня. У пропонованій книзі автори ставлять завдання подати лише деякі аспекти господарства жителів краю в період мідного віку. Висвітлено в основному теми землеробства (Г. Пашкевич, Г. Охріменко), скотарства (О. Жу- равльов), особливостей кераміки (Н. Скляренко, Г. Охріменко), трипільських пам’яток (О. Романчук та ін.), землеробських знарядь (Г. Охріменко, С. Локайчук).Структура поселень, житлових комплексів, господарства певних культурно-історичних спільнот (КІС), духовна культура населення енеоліту потребують подальшого вивчення.
Виявлення на амфорі волино-люблінської культури зображення дуже давнього орного знаряддя - рала - та його чудова реконструкція, зроблена Денисом Козаком, багаторічна праця над вивченням енеоліту в межиріччі Західного Бугу та Горині, проведена Яном Фітцке, Олександром Цинкаловським, Миколою Пелещишиним, Юрієм Захаруком, Ігорем Свєшніковим, Анною Закостєльною, Віталієм Коноплею, Анджеєм Броніцким, Славоміром Кадровим, Олександром Позіховським, Богданом Прищепою та іншими дослідниками сприяла створенню певної джерельної й теоретичної бази для подальшого вивчення давнього землеробства на Волині.
Еще по теме ВСТУПНЕ СЛОВО:
- ВСТУПНЕ СЛОВО
- Елементи класичної логіки : навч. посібник / кол. авт. ; за заг. ред. д.філос.н., проф. В. В. Кузьменка. - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр, справ,2016. - 236 с., 2016