Список скорочень

АГ — Античные города Северного Причерноморья (очерки истории куль­тури), I, М. -Л. 1955.

АИЧПЕ — Ассоциация по изучению четвертичного периода Европы.

АЛЮР — Археологическая летопись Южной Роосіи, Київ.

A∣H — Академія Наук.

АП — Археологічні пам’ятки УРСР, Київ.

ВСЕ — Большая Советская Енциклопедия.

BAH — Вісник Академії Наук, Київ.

ВДИ — Вестник древей истории.

ВИ — Вопросы истории.

BOKK — Вісник Одеської комісії краєзнавства, Одеса.

ВУАК — Всеукраїнський археологічний комітет, Київ.

ГАИМК — Государственная Академия истории материальной культуры.

ГИМ — Государственный исторический музей.

ГМИИ — Государственный музей изобразительных искусств им. А. С. Пуш­кина.

ЖМНП — Журнал Министерства народного просвещения, Москва.

ЗВОРАО — Записки Восточного отделения Русского археологического об­щества, Петроград.

ЗИРАО — Записки Императорского русского археологического общества.

ЗІФВ — Записки історико-філологічного відділу АН УРСР, Київ.

ЗООИД — Записки Одескаго общества исторыи и древностей, Одеса.

ЗОРСА — Записки отделенія русской и славянской археологии Император­ского Русского археологического общества, Петроград.

ИАДК ■— История и археология древнего Крыма.

ИГАИМК — Известия ГАИМК.

ИИАК — Известия Императорской археологической Камиссіи.

ИИМК ■— Институт истории материальной культуры, Ленинград.

ИТОИАЕ — Известия Таврического общества истории, археологии и етно- графии.

ИТУАК — Известия Таврической ученой архивной комиссіи.

UA — Інститут історії і археології AH УРСР, Київ.

IIMK — Інститут історії матеріяльної культури AH УРСР, Київ.

К. — Київ.

КДУ — Київський Державний Університет.

KC — Кіевская Старина.

КСИА — Краткие Сообщения Института археологии АН УРСР.

КСИИМК — Краткие сообщения института истории материальной культуры. Л. — Ленинград.

ЛГУ —.Ленинградский государственник университет.

ЛОИИМК —• Ленинградское отделение НИМИ.

М. — Москва.

MAK — Материалы по археологии Кавказа.

MAP ■— Материалы по археологии Poccin.

МГУ — Московский государственний университет.

МДАІІВ — Матеріяли і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Київ. МИА — Материялы и исследования по археологии СССР.

МУРЕ — Матеріяли до українсько-руської етнології, НТШ, Львів.

ОДПІ — Одеський державний педагогічний інститут.

ПИДО — Проблемы истории докапиталистических обществ.

РАНИОН — Российская ассоциация научно-исследовательних институтов об­щества наук, Москва.

CA — Советская археология, Москва.

СГАИМК —- Сообщения ГАИМК.

TAC — Труды археологических сьездов.

ТГИМ -- Труды Государственного исторического музея.

ТИМАО — Труды Императорского московского археологического общества. ТКУ Трипільська культура на Україні, І, Київ.

ТОИПК — Труды отдела истории первобытной культуры Государственного Ермитажа.

TCA РАНИОН — Труды секции археологии РАНИОН.

XAM — Хроніка археології і мистецтва, Київ.

ЧОНЛ — Чтенія Общества Нестора летописца, Київ.

Бобринскій А., Смела — Курганы и случайный археологическія находки близ ■м. Смели, 1-ІЙ, Петербург 1887 — 1891.

Записки НТШ - Записки Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Лаврент. летоп. — Повесть временных лет, по Лаврентьевской летописи 1377 r., М. - Л. 1950.

Нариси — Нариси стародавньої історії Української PCP, Київ 1957.

Отчет ИАК — Отчет Императорской археологической Коміссіи, Петербург. Шовкопляс І., Археологічні дослідження — Археологічні дослідження на Ук­раїні (1917 — 1957)

AE — Archaeologiai Ertesito. Budapest.

AfA — Arehiv fur Anthropologie, Braunschweig.

CCH — Cesky 6asopis historick^, Praha.

CR — Campte rendu de la commission imperiale archeologique a Petersbourg.

ESA — Eurasia Septentrionalis antiqua. Helsinki.

IPE — Inscriptiones antiquae orae Septentrionalis Ponti Euxini.

MAAE — Materialy antropologiczno-archeologiczne і etnografiezne, Krak6w.

MAGW — Mitteilungen der anthropologischen Gesellschaft in Wien.

MZK — Mitteilungen der Zentralkommission zur Erforschung und Erhaltung der Kunst-und Baudenkmaler₁ Wien.

PAP — Przeglqd Archeologiczny, Poznan.

PAU — Polska Akademja Umiejetnosci, Krakow.

SCIV — Studii si cercetari istorie veche, Bucuresti.

Wiad. Arch. — Wiadomosci Archeologiczne, Warszawa..

WNA — Wiadomosci numizmatyczno-archeologiczne, Krakow. WPZ — Wiener Prahistorische Zeitschrift.

ZOW — Z Otchlani wiekow, Poznan.

ZWAK — Zbior Wiadomosci do antropologii krajowej, Krak6w.

Ebert M., Reallexikon — Reallexikon der Vorgeschichte₁ XIII₁ Berlin, 1928.

Janusz B.₁ Zabytki — Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej₁ Lwow 1918. Kozlowski L.₁ Zarys — Zarys pradziejow Polski pohιdniowo-wschodniej₁ Lwow 1939. Niederle L.₁ SS — Slovanske Staroiitnosti₁ I - ΓV, Praha 1901-1924.

Niederle L.₁ ZSS — Zivot Starych slovanu₁ I-III₁ Praha 1912-1925.

Przybyslawski W.₁ Repertoryum — Repertoryum zabytkow Przedhistorycznych na Obszarze szesnastu powiatδw Galicyi Wschodniej₁ Lwow 1906.

Sitzungsberichte — Sitzungsberichte der mathematisch-naturwissenschaftlich-arztli- chen Sektion der Ukrainischen Sevcenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg.

БІБЛІОГРАФІЯ

ВИБРАНІ ОГЛЯДОВІ ПРАЦІ З АРХЕОЛОГІЇ УКРАЇНИ

І. Загальні праці.

Андріяшев А. — Очерк исторіи Волынской земли, К. 1887.

Антонович В. — Археологическая карта Киевской губерній, Древности, ХУ, М. 1895; — Археологическая карта Волынской губерній, TAC₁ XII₁ М. 1901.

Археологія — Енциклопедія Українознавства, І, 369 — 396.

Багалей Д. — Обіцій очерк древностей харьковской губерній, Харьковскій Сборник, 1890; — Обьяснительный текст к археологіческой карте Харьковской губерній, TAC XlV₁ т. I₁ М. 1905.

Башкиров А.

Беркович М. — Археологические памятники Кировоградской области, Киро­воград 1955.

Вииокур I. — Археологічні пам’ятки Житомирщини, Житомир 1956.

Гамченко С. — Житомир за першоджерелами передісторичної археології, За­писки ВУАК, I, 1931.

Гелах Т. ■— Крым в археологическом отношении, ж. “Научний работнык”, 1930, ч. I.

Городцов В. Археология, 1: Каменный период, М. - Л. 1923.

Готье К). — Очерки по истории материальной культуры Восточной Европи, Л. 1925.

Грушевський М. - Історія України-Руси, I₁ Львів 1913; — Київ та його око­лиця в історії і пам’ятках, К. 1926.

Гульдман — Памятники старины Подоліи, Подольскія губерн. Ведомости, 1899. Данилевич В. — Археологічна минувшина Київщини, ЗІФВ, ЗІ, К. 1925. Жуковський А. — Археологія Буковини, Буковина, її минуле і сучасне, Па­риж 1956.

Замятнин С. — Очерки по доистории Воронежского края, Воронеж 1922.

Крисін Ю. — Короткий історично-археологічний нарис Херсонщини, BOKK, 4 — 5, 1930.

Курінний П. — 3 минулого Уманьщини, Умань 1918.

Лагута М. — Памятки матеріальної культури на Миколаївщині, Одеса 1927. Локтюшев С. •— Доисторический очерк средней Донеччини, Луганск 1930. Мавродин В. — Очерки истории Левобережной Украины, с древнейших вре­мен до XIV в., Л. 1940.

Миллер М. — Дон и Приазовье в древности, I — II, Мюнхен 1958.

Міллер М. — Студії з історії Приозівя, I — VIII, Мюнхен 1946 — 1947. Монгайт А. — Археология в СССР, М. 1955.

Нариси стародавньої історії Української PCP, К. 1957.

Обозреніе некотрых губерній и областей Россіи в археологическом отноше- ніи, ЗИРАО, XI, 1899.

Одинцова С. — Археологічні пам’ятки Ізюмщини, Археологія, І, К. 1947. Пархоменко В. — Нарис передісторичних часів життя на Полтавщині, зб. “Полтавщина”, ПІ, 1927.

Пастернак Я. — Коротка археологія західньоукраїнських земель, Львів 1932; — Найстарші часи Карпатської України, “Карпатська Україна”, Львів 1939.

Ростовцев М.

Рудинський М. — Археологічне минуле Києва, К. 1930.

Самоквасов Д. — Вещественные памятники древности в пределах Малорос­сии, М. 1879.

Сібільов М. — Старовинності Ізюмщини, I — II, Ізюм 1926 — 1930. Сецинскій Е. — Археологическая карта Подольской губерній, TAC XI, М. 1901. СіцінськИй Є. -— Нариси з історії Поділля, І. Вінниця 1927.

Смішко М. — Археологічні дослідження в західних областях України за роки радянської влади, МДАПВ, 2, К. 1959.

Фабрициус И.— Археологическая карта Причерноморья УССР, I, К. 1951. Федоровский А. — Доисторическое прошлое Харьковской губерній, Харків 1918.

Фундуклей И. — Обозренія Кіева и Кіевской губерній по отношенію к древ­ностям, К. 1847.

Ханенко Б. И. и В. Н. — Древности Приднепровья, I — V, К. 1899 — 1902. Цинкаловський О. — Матеріали до археології Володимирського повіту, За­писки НТШ, 154, 1937.

Шовкопляс I. — Археологічні дослідження на Україні (1917 — 1957), К. 1957. Щербаківський В. — Формація української нації, Прага 1941.

Ястребов В. — Опыт топографического обозрения археологических памятни- ников Херсонской губерній, ЗООИД, XVII, Одеса 1894.

Antoniewicz W., Die Vorgeschichtsforschung in Galizien, WPZ₁ 1920/1921, VII-VIII. Antoniewicz W. — Archeologja Polski, Warszawa 1928.

Bacon E. — Digging for history, London 1960 (critique: A. D. Tushingham, Globe and Mail, Toronto, 17. 2. 1961).

Cercha — Chelmszczyzna — ziemia ^ζ∙ Grodow Czerwienskich", Swiat Slowianski₁ I, Krakow 1913.

Demetrykiewicz W. — Vorgeschichte Galiziens, Wien 1898.

Ebert M. — Siidrussland im Altertum, Bonn 1921.

Ebert M. — Siidrussland, Reallexikon der Vorgeschichte, XIII, Berlin 1928.

Hancar F. — Urgeschiehte Kaukasiens von den Anfangen seiner Besiedlung bis in die Zeit seiner friihen Metallurgie, Wien-Leipzig₁ 1937.

Hencken H. — Indo-European languages and archaeology. Menasha, Wise., 1955.

Jankovich J. — PodkarpatskA Rus v prehistorii, Mykacevo 1931.

Janusz B. — Kultura przedhistoryczna Podola galicyjskiego, Lwow 1914.

Janusz B. — Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej Lwow 1918.

Kaindl R. — Geschichte der Bukowina₁ I, Czernowitz 1896.

Kozfowski L. — Zarys prehistorji Polski poludniowo-wschodniej, Lwow 1939.

Lehoczky T. — Adatok hazAnk archaeologiAjAhoz, I II, Munkacz 1892, 1912.

Niederle L. — Archeologickiy Vfvoj Zakarpati, SS, I, 2, Praha 1906.

Pasternak J. — Ruske Karpaty v archeologii, Praha 1928.

2. Палеоліт.

Березин H. — Справочник по палеолиту СССР, М. — Л. 1936.

Борисковский П. — Огляд історії вивчення палеоліту України, Археологія, І, К. 1947; — Основные етапы розвитая верхнего палеолита Ук­раины, CA, XV, 1951; -- Палеолит Украины, МИА, 40, 1953; — Вопросы периодизации палеолита, CA, XXI, 1954; — Очерки по палеолиту Центральной и Юго-Восточной Европы, CA, XXVII, 1957.

Воеводский М. — Ранний палеолит русской равнины, Уч. зап. Моск. унив. 115, М. 1948.

Ефименко. — Палеолит и неолит СССР, МИА, II, М. 1941; — Первобытное общество, К. 1953.

Окладников А. - - Некоторые вопросы изучения верхнего палеолита СССР в свете новейших исследований, CA, XXI, 1954.

Рогачев А. — Новые данные о стратиграфии верхнего палеолита восточно­европейской равнины, МИА, 39, М. — Л. 1953.

Спицын А. — Русский палеолит, ЗОРСА РАО, XI, 1915.

Шовкопляс I. — Стародавній кам’яний вік на Україні, К. 1955.

ЩербаківськИй В. — Палеоліт — конспект лекцій читаних в УВУ, Прага, 1938. Ambrojevici С. — Der palaolithische Mensch in Bessarabien, Der Erde Eiszeit, Berlin 1927.

Golomshtok Е. — The Old Stone Age in European Russia, Transactions of the American Philosophical Society, n. s., vol. 29, part II, article III, Philadelphia 1938.

Hancar F. — Stand der Palaolithforschung im Schwarzmeerraum, MAGW₁ 81, 1953, Heft 2-3.

Hillebrand J. — Die Wanderungsrichtung der Aurignacienkultur in Europa, Mannus 26, 1934.

Jura A. — Das Aurignacien in Polen, Quartar, I, Berlin 1938.

Kozlowski L. — Die altere Steinzeit in Polen₁ Die Eiszeit₁ Wien 1925, I.

Narr K. — Zur Frage altpalaolithischer Kulturkreise₁ Anthropos₁ 48, 1953.

Polanskyj G. — Rekonstruktion der geographischen Verhaltnisse des Jungpalaolithi- kums der podolisch-bessarabischen Provinz, Lemberg 1935.

Skutil J. — Paleolitikum Slovenska a Podkarpatskej Rusi, Turc. Svaty Martin, 1938.

З. Мезоліт.

Воеводский М. — Мезолитические культуры Восточной Европы, КСИИМК, XXX, 1950.

Рудинський М. — До питання про культури мезолітичної доби на Україні, Антропологія, I, К. 1927.

Сибилев Н. — Итоги исследования после-палеолитических стоянок бассейна р. Донца, КСИИМК, III, 1940.

Формозов А. —■ Периодизация мезолитических стоянок Европейской части СССР, CA, XXI, 1954.

Kozlowski L. — L’epoque Hiesolithique en Pologne, L’Anthropologie, XXXVI, Paris 1926.

Menghin О. — Die Hiesolithische Kulturentwicklung in Europa, 17 Bericht der гоні, germ. Kommission, Frankfurt a∕M, 1929.

Wojewodsky M. — Uber das friihe Stadium des Epipalaolithikum in Ost-Europa, Trans, of the II Intern. Conf, of the Assoc, on the Study of the Quartern. Period in Europe, V, Leningrad 1936.

Zotz L. — Kulturgruppen des Tardenoisien in Mitteleuropa, PZ, Berlin 1932, XXIII.

4. H e о лі τ.

Антонович B. — О каменном веке в Западной Волыни, TAC₁ XI, М. 1901.

Брюсов А. — Очерки по истории племен европейской части СССР в неоли­тическую епоху, М. 1952.

Даниленко В. — До питання про ранній неоліт південної Наддніпрянщини, Археологія, III, К. 1950.

Кричевский E. — Древнее население западной Украины в епоху неолита и ран­ней бронзы, КСИИМК, III, 1940.

Люба-Радзиминскій — Памятки каменнаго века части западной Волыни TAC, IX, II, М. 1897.

Оссовскій Г. — О некоторых памятниках каменного века на Волыни, TAC, III, К. 1873.

Спіцин А. — Південно-руський неоліт, Ювілейний Збірник Баталія, К. 1927.

Телегін Д. — Неолітичні пам’ятки лісостепового Лівобережжя і Полісся Ук­раїни, ВАН, 1954, ч. 8; — Неолитические памятники среднего течения Северного Донца, CA, XXIX — XXX, М. 1959.

Формозов А. — О датировке неолитических стоянок Черноморского побере­жи Кавказа, КСИИМК, 67, М. 1957.

Якимович М. — Дюнныя стоянки неолитической епохи в Радомысльском уез­де Кіевской губ., АЛЮР, 1903.

Bryk J. — Osady z epoki kamiennej па wydmach nadbuzanskich₁ Wiad. Arch. IX₁ 1925. Bryk J. — Kultury epoki kamiennej na wydmach zachodniej czesci poludniowego Wolynia₁ Lwow 1928.

Domonkos L. - Franz L. — Zur Biikker Kultur₁ WPZ₁ XII₁ 1925.

Eisner J. — La Slovaquie et la Russie Subcarpathique a Fepoque neolithique₁ Pa­ris 1926.

Garasanin M. — Problemes du neolithique danubien et Ukrainien a la Iumiere de nouveaux resultats archeologiques, Glasnik₁ n. s. 8, Sarajevo 1953.

Kozlowski L. — Mlodsza epoka kamienna w Polsce₁ Lwow 1924.

Menghin O. — Weltgeschichte der Steinzeit₁ Wien 1931.

Menghin О. — Die jiingere Steinzeit Europas, Handbuch der Archaologie, ∏, Miin- chen 1950.

Pasternak J. — Podkarpatska Rus v mladsi dobe kamenne, Niederluv Sbornik, Praha 1925.

5. Енеоліт.

3axapyκ Ю. - О так называемой волынской группе культуры линейно-лен­точной керамики, CA, XXIX — XXX, М. 1959.

Пассек Т. — Новые открытия на территории СССР и вопросы поздненеоли­тических культур дунайско-днестровского междуречья, CA, 1958, кн. I.

Пастернак Я. — До проблеми поширення і хронології лінійно-стрічкової ке­раміки в Европі, Авгсбурґ 1948.

Рудинський М. — Кварцитові вироби в інвентарі пізньонеолітичних стацій України, Ювілейний Збірник Багалія, К. 1927.

Свешников И. — Культура линейно-лентичной керамики на территории верх­него Поднестровья и Западной Волыни, CA, XX, М. 1954.

Dumitrescu Н. — Afinitati intre cultura ^uTrichterbecherⁿ si cultura ¹¹Cucuteni- Tripolie, Studii si cercetari de istorie veche, VI, Bucuresti 1955.

Kossinna G. — Der Ursprung der Urfinnen und Urindogermanen und ihre Ausbreitung nach Osten₁ Mannus, П, 1910.

6. Трипільська культура.

Вовк Хв. — Вироби передмікенського типу у неолітичних становищах на Ук­раїні, Матеріали до українсько-руської етнології, VI, Львів, 1905.

Гамченко С. — Спостереження над даними дослідів трипільської культури 1909 — 1913 рр., ТКУ, І, 1926.

Гембарович М. — К вопросу о значении трипольских женских статуеток, CA, XXV, 1956.

Городцов В. — Назначеніе глиняных площадок в доисторической культуре трипольского типа, Археолог. Известія и заметки Имп. Моск. Арх. Об-ва, 1899, чч. 11 — 12.

Динцес М. -— Прочерченный трипольский орнамент культуры А., ГАИМК, сборник I, Л. 1929.

Козловська В. — Кераміка культури “А”, ТКУ, I, 1926.

Кричевский Е. — Трипольские площадки, CA, VI, 1940; — Ранній неоліт і походження трипільської культури, Палеоліт і неоліт України, І, К. 1941; — О процессе исчезновения трипольской культуры, МИА, 2, 1941.

Курінний ∏. — Монументальні пам’ятки трипільської культури, ТКУ, I, 1926. Лагодовська О. ∙— Проблеми Усатівської культури, Наукові записки інституту історії і археології України, І, Уфа 1943.

Marypa С. — Питання побуту на підставі залишків трипільської культури, ТКУ, І, 1926.

Макаренко М. — Етюди з обсягу трипільської культури, ТКУ, І, 1926.

∏acceκ Т. — Об итогах научной конференции Института археологии АН УРСР, посвященной изучению трипольской культуры, КСИИМК, II, 1939; — Периодизация трипольских песелений, МИА, 10, 1940; — Новые данные о позднетрипольских поселениях на Днестре, Известия Молдавского филиала АН СССР, 5, Киши­нев 1955. Трипільська культура, I, К. 1940.

Трипільська культура на Україні, I, К. 1926.

Хвойко В. — Каменный век средняго Приднепровья, TAC, XI, I, М. 1901. Древние обитатели среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена, К. 1903.

Хилинский К. — О трипольской культуре, TAC, XIV, М. 1911, II.

Щербаківський В. — Тілопальні точки і мальована кераміка, ТКУ, I, К. 1926; — До питання про так зв. точки трипільської культури, Наук. Збірник УВУ, III, Прага 1942.

Cehakowna Н. — Plastyka eneolitycznej kultury ceramiki Hialowanej w Polsce, Swiatowit, XIV, W.

Dumitrescu V. — Cronologia delle ceramica dipinta dell’Europa Orientale, Ephemeris Daco-Roma, IV, Bucuresti 1930.

Kandyba O. — S-Spiral in the Decoration of the Dniestro-Danubian Neolithic Pottery, American Journal of Archaelogy, XL, 1936, Nr. 2.

Majewski K. — Chronologia і styl plastyki figuralnej zachodnio-trypilskiej, Archeo- logja, II, Warszawa 1948.

Passek T. — La Ceramique tripolienne, Leningrad 1935.

Sferbakivskyj V. — Ukrainske neoliticke ^,tploscadky" a obrad spa4ovani, Obzor Prehistoricky, II, Praha 1923.

Scerbakivskyj V. — Souziti Iidstva Hialovane keramiky a skrδenych okrovych pohrbu, Obzor Prehistoricky, 1930/1931, Praha 1932.

7. Бронзова доба

Антонович В. — О бронзовом веке в бассейне Днепра, TAC, IX, М. 1897. Артамонов М. - Гракова О. — Бронзовый век на территории СССР, Б. С. E., VI, 1951.

Городцов В. — Бронзовый век на территории СССР, БСЕ, VII, 1927. Кривцова-Гракова О. — Степное Поволжье и Причерноморье в епоху позд­ней бронзы, МИА, 46, 1955.

Латынин Б. — О южных границах ойкумены степных культур епохи брон­зы, CA, 1958, кн. 3.

Пассек Т. — К вопросу о средне-днепровской культуре, КСИИМК, XVI, 1947. Пастернак Я. Перша бронзова доба в Галичині в світлі нових розкопок, Записки НТШ, 152, Я. 1933.

Попова Т. - Племена катакомбной культуры, 1955.

Спицин А. - Курганы с окрашенными костяками, ЗИРАО, XI, 1899.

Спицин А. Карта бронзового века восточной Европы, Ленинград.

Тереножкин А. — - Лужицкая культура и культуры Среднего Поднепровья, КСИИМК, 67, 1957.

Шестаков С. — Кіммерійці в археології України, Записки історико-філолог, відділу АН УРСР, 51, К. 1927.

Borkovsky I. — Snurova keramika na Ukraine, Obzor Prehistoricky, IX, Praha 1932.

Gimbutas М. — Borodino, Seima and their contemporaries: key sites for the Bronze Age chronology of Eastern Europe, Proceeding of the Prehistoric Society for 1956, XXΠ, Cambridge.

Hampel J. — Altertiimer der Bronzezeit in Ungarn, Budapest 1890.

Kostrzewski J. — Z badan nad Osadnictwem wczesnej і Srodkowej epoki bronzowej na Ziemiach polskich, PAP, ∏, 1924.

Kozlowski L. — Wczesna, starsza і Srodkowa epoka bronzu w Polsce, Lwow 1928. Pasternak J. — Ostliche Periferien der Aunjetitzer Kultur, Contributions a Phistoire de !’Ukraine au VII Congres International des Sciences historiques a Varsovie 1933.

Sulimirski T. — Cmentarzysko kurhanowe w Komarowie, kolo Halicza і kultura ko- marowska, Krakow 1936.

Sulimirski T. — Die thrako-kimmerische Periode in Siidost-PoIen, WPZ, XXV, 1938. Tallgren A. — La Pontide Prescythique apres !’introduction des metaux, ESA, ∏, Helsinki 1926.

Tallgren A. — Zur Chronologie der Osteuropaischen Bronzezeit, MAGW, 41, 1931. Tallgren A. — Zu der nordkaukasischen friihen Bronzezeit, ESA, VI, 1931.

8. Ck ито - с a рматс ь к а доба

Артамонова-Полтавцева С. — Культура северо-восточного Кавказа в скифский период, CA, XIV.

Бабенко В. — Розповсюдження стародавньої Салтівської та схожих на неї культур в межах східньої Европи, Харків 1926. Вопросы скифо-сарматской археологии, збірник, М. 1954.

Вязмитина М. Раскопки сарматских могильников на юге УРСР, КСИА, IV, К. 1955.

Граков Б. — Скіфи, К. 1947.

Гребеняк В. — Сліди скитської культури в Галичині, Записки НТШ, CXVII- CXVIII, 1913.

Иессен А. — К вопросу о памятниках VIII-VII вв. на юге Европейскої части СССР, CA, 18, 1953.

Иессен А. —- Некоторые памятники VIII-VII вв. н. е. на Северном Кавказе, Вопросы Скифо-Сарматской археологии, М. 1954.

Ильинская В. — О происхождении культур раннежелезного века на Лево­бережье Среднего Днепра, КСИИМК, 70, 1957.

Крупнов Е. — Новые данные по археологии северного Кавказа, CA, 1958,

кн. 3.

Кулаковский Ю. — Аланы по сведениям классических и византийских пи­сателей, К. 1899.

Кулаковский Ю. — Карта Европейской Сарматіи по Птолемею, К. 1899. Лаппо-Данилевскій А. — Скифскія древности, ЗОРСА, IV, 1887.

Латышев В. — Известия древних писателей о Скифіи, I, Петерб. 1893.

Ляпушкин И. — Поселения зольничой культуры в северной полосе Дне­провского лесостепного Левобережья, CA, XII, 1950.

Мелюкова А. — Памятники скифского времени лесостепного Среднего По- днестровья, МИА, 64, 1958.

Мерперт Н. — О генезисе Салтовской культуры, КСИИМК, XXXVI, 1951.

Пастернак Я. — Галыптатська культура Закарпаття в його природних межах, Записки НТШ, 100, 1930.

Погребова Н. — Состояние проблем скифо-сарматской археологии к конфе­ренции ИИМК АН СССР 1952 г., Вопросы скифо-сарматской археологии, 1954.

Ростовцев М. — Еллинство и иранство на юге Poccin₁ Петерб. 1918. Ростовцев М. — Скифия и Боспор, Л. 1925.

Сем нов-Зусер С. — Скифская проблема в отечественной науке, Харків 1947. Соломончук Е. — Сарматские знаки Северного Причерноморья, К. 1959.

Синицын М. — Карта поселений и городищ между устьями Днестра и Юж­ного Буга скифско-сарматской епохи, Наукові Записки Одесь­кого держ. Пред-інститута, X, 1955.

Славин Л. — Научная конференция археологов, изучающих исторію Укра­йни в скифо-сарматскій период, ВДИ, 1940, кн. I.

Спицын А. — Скити и Гальштат, Сборник А. Бобринскому, Петерб. 1911. Гереножкин А. — Памятники передскифского периода на Украине, КСИИМК, XVII, 1952.

Гереножкин А. — Культура предскифского времени в среднем Поднепровье, Вопросы скифо-сарматской археологии, 1952.

Гереножкин А. — Об етнической принадлежности племен скифского времени в Правобережной Лесостепи, КСИА, 4, К. 1955.

Гереножкин А. — Среднее Приднепровье в начале железного века, CA, 1957, кн. 2.

Фармаковский Б. — Архаический период на юге России, МАР, 34, 1914.

Федоров Г. — К вопросу о сарматской культуре,в Молдавии, Известия Мол­давского филиалу АН СССР, 4, Кишенев 1956.

Хаиенко Б. и В. — Древности Приднепровья, II: скифские древности, К. 1899. Щербаківський В. — Про скитів та їхнє мистецтво, Визвольний Шлях, 1956. Alfoldi А. — Die Roxolanen in der Walachei₁ Berichtband des VI Internat. Kongresses fiir ArchaoIogie₁ Berlin 1939.

Borovka G. — Scythian Art, London 1928.

Han1 Mitteil. der Ges. fiir Anthropologie₁ Ethnologie und PrUhistorie₁ XXIII-XXVIII, Wien 1947.

Han1 Reinecke Festschrift₁ Mainz 1950. Harmatta J. — Studies in the History of the Sarmatians₁ Magyargorog tanulmanyok₁ 30, Budapest 1950.

Hoernes M. — Die Hallstattperiode₁ AfA₁ N. F. HI₁ Braunschweig 1905.

Hunyadi I. — Die Kelten im Karpatenbecken₁ Dissertationes Pannonicae₁ II₁ 18, Budapest 1942.

Koztowski L. — Epoka Wczesnego zelaza w Polsce₁ Sprawozdania Tow. Nauk. we Lwowie₁ II₁ 1922.

Latyshev V. — Scythica et Caucasica₁ e veteribus Scriptoribus graecis et Iatinis colle- git et cum versione rossica edidit...₁ 1890-1906.

Makarenko N. — La civilisation des Scythes et Hallstatt₁ ESA₁ V₁ 1930.

Minns E. — Scythians and Greeks, Cambridge 1913.

Richthofen B. — Zur Latenezeit in Osteuropa₁ Mannus XV, Berlin 1923. Rosen-Przeworska J. — Zabytki celtyckie na ziemiach Polski₁ Swiatowit₁ XIX₁ 1939. Rostovzeff M. — The animal style in South Russia and China, Princeton 1929.

Rostovzeff M. — Iranians and Greeks in South Russia, Oxford 1922.

Rostovzeff M. — Skythien und der Bosphorus, Berlin 1931.

Scerbakivskyj V. — A propos de la culture Iiallstattienne en Ukraine, XVII Congres Internat. d’Anthropologie, Bucuresti 1937.

Scheford K. — Der skythische Stil in Siidrussland, ESA, 12, 1937.

Sulimirski T. — Kultura wysocka, Krakow 1931.

Sulimirski T. — Scytowie na zachodniem Podolu, Lwow 1936.

Tallgren A. — Zum Ursprungsgebiet des sog. skythischen Tierstils, Acta Archaeolo- gica, 4, 1933.

Vasmer M. — Die Iranier in Siidrussland, Untersuchungen iiber die altesten Wohn- sitze der Slaven, I, 1923.

Vogel W. — Pflugbau-Skythen und Hackbau-Skythen, Festschrift E. Hahn, Stutt­gart 1917.

Грецькі колонії в південній Україні

Античные города Северного Причерноморья, I, М.-Л. 1955.

Ашик А. -- Боспорское царство с его палеографическими и надгробными памятниками, Одеса 1848.

Блаватский В. — Античная архитектура в Северном Причерноморье, I, М. 1940.

Блаватский В. --- Искусство Северного Причерноморья античной епохи, М. 1947.

Блаватский В. —- История античной расписной керамики, М. 1953.

Блаватский В. — Культура еллинизма, CA, XXII, 1955.

Блаватский В. — О Боспорском ремесле IV-I вв. до н. e., CA, XXIX-XXX, 1959. Боспорские города, МИА, 25, 1952.

Гайдукевич В. — Боспорское царство, Л. 1949.

Древности Боспора Киммерийского, I - III, Петерб. 1854.

Дюбрюкс П. — Описание развалин и следов древних городов Боспора Ким- мерического, ЗООИД, IV, 1858.

Жебелев С. •—■ Северное Причерноморье, М.-Л. 1953.

Жиль Ф. — Древности Босфора Киммерического, Петерб. 1854.

Иванова А. — Искусство античных городов Северного Причерноморья, Л. 1953.

Каллистов Д. — Очерки по истории Северного Причерноморья античной епохи, Л. 1949.

Книпович Т. — Торговые сношения античных колоний Северного Причерно­морья в епоху елинизма, CA, XI, 1949.

Материалы и исследования по археологии Северного Причерноморья в ан­тичную епоху, I, МИА, 19, II, МИА, 33, 1954.

Паначовний — Стародавні грецькі колонії боспорські в межах тепер, ку­банської области та суміжних з нею місць, Записки НТШ, II, 1893.

Ростовцев М. — Античная декоративная живопись на юге Россіи, Петерб. 1913.

Спасский Г. — Босфор Киммерійский, М. 1846.

Голстой-Кондаков — Русскія древности в памятниках искусства: І. класси- ческія древности Южной Россіи, 1889.

Штерн Е. — Значение керамических находок на юге Россіи для выяснения культурной истории черноморской колонизации, ЗООИД, XXII, 1900.

Latyschev В. — Inscriptiones antiquae orae SeptentrionaIis Ponti Euxini graecae et Iatinae: I, 1885; II, 1890; III, 1901.

Minns Е. — Scythians and Greeks, Cambridge 1913.

Rostovzeff М. — Iranians and Greeks in South Russia, Oxford 1922. Raoul-Rochette — Antiquites grecques du Bosphore Cimmerien, Paris 1822.

9. C a p M a τ о - p и M с ь к а доба

Брайчевський M. - Римська монета на території України, К. 1959.

Брайчевський М. — Основные вопросы археологического изучения антов, К. 1953.

Веселовский Н. Курганы Кубанской области в период римского владычества на Северном Кавказе, TAC, XII, М. 1905, I.

Вязьмітіна М. - Вивчення сарматів на території Української PCP, Археоло­гія, VII, 1953.

Голубева Л. — Совещание посвященное проблемам Черняховской культуры и ее роли в ранней истории славян, CA, 1957, кн. 4.

Граков Б. — Пережитки матриархата у сарматов, ВДИ, 1947, кн. 3.

Данилевич В. — Карта монетных кладов и находок единичных монет Харь­ковской губ., TAC, XII, 1905.

Кропоткин В. - Топография римских и ранне-византийских монет на тер­ритории СССР, ВДИ, 1954, кн. 3.

Кухаренко В. — Волынская группа полей погребений, CA, 1958, кн. 4.

Ляпушкин И. — Памятники культуры “полей погребений” первой половины I тисячилетия н. е. днепровского лесостепного Левобережья, CA, XIII, 1950.

Ляскоронскій В. Находки римских монет в области средняго Приднепровья, TAC, XI, 1899.

Махно Е. — Раннеславянские (зарубинецко-корчеватовские) памятники в Среднем Приднепровье, CA, XXIII, 1955.

Махно Е. — Памятки культури полів поховань черняхівського типу, Архео­логія, IV, К. 1950.

Памятники зарубинецкой культуры, збірник, МИА, 70, 1959.

Смішко М. — Доба полів поховань в західних областях УРСР, Археологія, II, К. 1948.

Сымонович Е. — Памятники Черняховской культуры Степного Поднепровья, CA, XXIV, 1955.

Сымонович Е. — Об единстве и различиях памятников Черняховской куль­туры, CA, XXIX-XXX, М. 1959.

Удальцов А. Племена Европейской Сарматии в II в. н. е., Сов. Етнотр., 1946, ч. 2.

Фенін О. — Знахідки римських монет у Прикарпатті, Археологія, V, К. 1931. Хвойка В. Поля погребений в Среднем Приднепровье, ЗРАО, XII, 1901. Gumowski М. — Handel rzymski па Ziemiach polskich w I-III w., Charisteria С. Mo- rawski Septuagenario oblata, Krakow 1922.

Hadaczek К. — Kultura dorzecza Dniestru w еросе cesarstwa rzymskiego, MAAE, XII, Krakow 1912.

Kozlowski L. — Wenedowie w zrodiach historycznych і w swietle kartografii prehi- Storycznej₁ Lwow 1937.

Kudlafek J. — Kultura pohrebnych poll Cernachovskeho typu v Ukrajine a antska problematika, Slovenska Archeologia, V, 2, Bratislava 1957.

Majewski K. — Importy rzymskie na ziemiach slowianskich, Wroclaw 1949.

Majewski K. — Kultura pol grzebalnych na Ukrainie, Archeologja, ∏, Warszawa 1948. Parvan V. — Getica, о Protoistorie a Daciei, Bucuresti 1926.

Scerbakivskyj V. — A propos de l^,art pontique, XVI Congr. Intern. d’Anthropologie, BruxelIes 1935.

Smiszko M. — Kultury wczesnego okresu epoki cesarstwa rzymskiego w Malopolsce Wschodniej, Lwow 1932.

Smiszko M. — Osady kultury Iipickiej, Prace Lwowskiego Tow-wa Prehist., I, 1934.

Smiszko M. — Stan і potrzeby badaιi nad okresem cesarstwa rzymskiego w polu- dniowo-wschodniej Polsce, Wiad. Arch., XIV, 1936.

Vasiliev A. — The Gots in the Crimea, Monographs of the Mediaeval Academy of America, XI, Cambridge 1936.

Vernadsky G. — Goten und Anten in Siidrussland, Siidostdeutsche Forschung, 3, 1938.

10. Ранньос лов’янська доба

Анналов Д. — Памятники христіанского Херсонеса: I. Розвалины храмов, М. 1905.

Андрусяк М. — Генеза і розвиток східньо-слов’янських народів, Гомін Укра­їни, Торонто 1952, чч. 40, 41, 43.

Артамонов М. — К вопросу о происхождении восточных славян, ВИ, 1948, кн. 9.

Артамонов M. - Третьяков ∏. — Происхождение Славян, История СССР, II, Л. 1939.

Грушевський М. — Анти, Записки НТШ, XXI, Львів 1898.

Довженок В. — О дофеодальнім періоді в історії Русі, Археологія, VI, К. 1952. Етногенез восточных славян, І, МИА, 6, 1941.

Ефименко П. — Раннеславянские поселения на среднем Дону, СГАИМК, И, 1931.

Корзухина Г. — К истории среднего Поднепровья в середине I тысячелетия H. e., CA, XXlI, 1955.

Кухаренко Ю. — О памятниках раннесловянского времени на Полесе, УССР, КСИА, 4, 1955.

Любомиров П. — Торговые связи древней Руси с Востоком в VIII-IX вв,, Ученые Записки Госуд. Саратов. Унив-та, I, 3, Саратов 1923. Ляпушкин И. - Материалы к изучению юго-восточных границ восточных славян VIII - X вв. КСИИМК, XII, 1946.

Ляпушкин И. - К вопросу о памятниках волынцевского типа, CA, XXIX - XXX, 1959.

Макаренко М. - Орнаментація керамічних виробів в культурі городищ ро- менського типу, Niederluv Sbornik, Praha 1925.

Міллер М. -- Пам’ятки давнього християнства в Україні, “На слідах”, II, 1956, ч. 3.

Петров В. — Походження українського народу, Регенсбург 1947.

Рабинович М. - • Проблеми етногенези восточних славян в исследованиях со­ветских археологов, Сов. Етнография, 1948, кн. 2.

Рыбаков Б. - Анты и Киевская Русь, ВДИ, 1939, кн. I.

Рыбаков Б. — Ранная культура восточных славян, Истор. Журнал, М. 1943,

ч. И - 12.

Рыбаков Б. - Древние Русы, CA, XVII, 1953.

Русанова И. -— Археологические памятники второй половины I тысячелетия

н. е. на территории древлян, CA, 1958, кн. 4.

Смаль-Стоцький С. — Анти та їх споріднення з прочими слов’янами, Січинський В. - - Ранньо-християнська архітектура на Україні, Записки ЧСВВ, серія II, т. II, Рим 1956.

Смишко Ю. — Раннеславянская культура Поднестровья в свете новых ар­хеологических данных, КСИИМК, 44, 1952.

Спицын А. — Древности антов, Сборник А. Соболевского, Л. 1928.

Тимощук Б. -—• Подкарпатские курганы III - V веков н. е., КСИИМК, 52, 1953. Удальцов А. - - Проблема¹ происхождения славян в свете современной ерхе- ологии, ВИ, 1949, кн. 2.

Щербаківський В. Концепція М. Грушевського про походження україн­ського народу в світлі палеоетнології, Праці Укр. істор.-філо- лог. Тов-ва в Празі, III, 1941.

Hampel J. — Alterthiimer des friihen Mittelalters in Ungarn, I-III, Braunschweig 1905.

Hampel J. — A regibb kozepkor IV-X szaszad emlekei Magyarhonban, I-II, Buda­pest 1894-1897.

Hensel W. — Etnogeneza slowian, Warszawa 1956.

Lehr-Sptawihski T. — O pochodzeniu і praojczyznie slowian, Poznan 1946.

Niederle L. — I. O puvodnich sidlech Slovanu — II. O puvodu Slovanu, SS, I, Praha 1925.

Scerbakivskyj V. — Au probleme des Slaves primitives, II Internat. Congress of Prehistoric and Protohistoric Sciences, Oslo 1936.

Sulimirski T. — O poleskiej praojczyznie slowian, Z0W, XIV, Poznan 1939.

11. Доба Київської Русі

Айналов В. — К вопросу о строительной деяльности св. Владимира, Сборник в память святого равноапостольского князя Владимира, I, Пе- терб. 1917.

Антонович В. - О погребальных обычаях тиверцев и угличей, TAC, V, 1881. Антонович В. — Раскопки в стране древлян, MAP, XI, 1893.

Антонович В. — Раскопки курганов в Западной Волыни, TAC, XI, М. 1901. Аристов Н. — Промышленность древней Руси, Петерб. 1866.

Арциховский А. Древнерусские миниатюры как исторический источник, М. 1934.

Безбородов М. — Стеклоделие в древней Руси, Минск 1956.

Березовець Д. -— Дослідження слов'янських пам’яток на Сеймі в 1949-1950 pp., AII УРСР, V, 1955.

Бернякович К. - Древнеславянские памятки Закарпатской области СССР, Бутовский В. - История русского орнамента, Петерб. 1870.

Васильевскій В. — Древняя торговля Кіева с Регенсбургом, ЖМНП, іюль 1888, т. 258.

Воронин Н. Древнерусские города, М.-Л. 1954.

Греков Б. — Организация военных сил восточных славян и Киевского го­сударства, История русского военного искусства, I, М. 1943.

Греков Б. — Киевская Русь, 1953.

Грицак П. — До питання про третій центр Руси, “Київ”, VII, Філадельфія 1956, ч. 2.

Гущин А. — Памятники художественнаго ремесла древной Руси X - XIH в., Л. 1936.

Довженок В. — К истории земледелия восточных славян в I тысячелетии

н. е. в епоху Киевской Руси, Материалы по истории земледелия СССР, I, М. 1952.

Ильин А. — Топография кладов древне-русских монет X - XI ст., Л. 1924.

История культуры древней Руси, I - II, (під ред. Б. Грекова і М. Артамонова), М. 1951.

История русского искусства, I, М. 1954.

Каргер М. - - Зодчество галицко-волынской земли ∣b XII - XIlI вв., КСИИМК, III, 1940.

Каргер М. ■—■ Древний Киев, М.-Л. 1958.

Кондаков Н. — Pyccκie клады. Изследованія древностей великокняжескаго періода, I, Петерб. 1896.

Кондаков Н. — Изображенія русской княжеской семьи в миніятурах XI в., Петерб. 1906.

Кордуба М. — Західне пограниче Галицької Держави між Карпатами та до- лішним Сяном, Записки НТШ, CXXXVIII - CXL, Л. 1925.

Корзухина Г. — Русские клады IX-XIlI вв., М.-Л. 1954.

Котляревский А. О погребальных обычаях языческих славян, М. 1868.

Красковська Л. — Західні впливи в українській архітектурі X -XIII ст.; Збір­ник Укр. Наук. Ін-ту в Америці, 1939.

Крипякевич І. — - Середневічні монастирі в Галичині, Записки ЧСВВ, II, 1 - 2, Жовква 1926.

Кулишер І. —■ Очерк исторіи русской торговли, Петерб. 1923.

Лашкарев П. — Кіевская архитектура X-XII в., TAC, III, 1874.

Лашкарев П. — Церковно-археологическіе очерки, статьи и рефераты, К. 1898.

Лонгинов А. Червенскіе города, историческій очерк в связи с етнографіей и топографіей Червоной Руси, Варшава 1885.

Ляпушкин И. - Славяно-русские поселения 9 - 12 вв. на Дону и Тамани по археологическим данным, КСИИМК, VI, 1940.

Ляпушкии И. - О датировке городищ роменско-боршевской культуры, CA, IX, 1947.

Ляскоронскій В. — Городища, курганы и змиевые вали, находящейся в бассей­не р. Сулы, TAC, XI, т. 1, М. 1901.

Ляскоронскій В. К вопросу о курганах, городищах, майданах, TAC₁ XIlI, 1905.

Ляскоронскій В. — Городища, курганы и длинные (змиевые) валы по тече­нию рр. Пела и Ворсклы, TAC, XIII, 1905.

Макаренко Н. - Городища и курганы Полтавской губерній, Сборник топо­графических сведений, Полтава 1917.

Макаренко Н. - Скульптура й різьбярство Київської Руси перед монголь­ських часів, Київські збірники історії й археології, І, К. 1931.

Материалы и исследования по архитектуре древне-русских городов, МИА, 31, 1952.

Мельгунов П. — Очерки по истории русской торговли, Петерб. 1905. Мельник-Антонович К. — Раскопки в земле лучан, TAC, XI, 1901.

Мерперт Г. — Из истории оружия племен Восточной Европы в раннем средно- вековье, CA, XIII, 1955.

Михаловскій И. — Русское искусство в епоху Владиміра Святого, Петерб. 1916.

Міллер М. —• Третій центр Руси — Танія в світлі археологічних памяток, Науковий Збірник У ВАН, I, Нью Йорк 1952.

Морозов Ю. — О городищах Харьковской губерній, Харьков 1902.

о. Нагачевський I. — Кирило-методіївське христіянство на Русі-Україні, Мюнхен 1953.

о. Назарко I. — Київські монастирі домонгольської доби, “Логос”, ПІ, Bo- терфорд 1952.

Некрасов А. — Очерки декоративного искусства древней Руси, М. 1924.

Некрасов А. — Очерки по истории древнерусского зодчества XI-XVII ст. М. 1936.

Новицькій А. -— Исторія pvccκaro искусства с древнейших времен, I - II, 1899 - 1903.

Орешников А. Денежные знаки домонгольской Руси, Труди Госуд. Истор. Музея, VI, М. 1936.

Оссовский Г. — Откуда привозился красный шифер, TAC, III, К. 1878.

Очерки по истории русской деревни X-XlII вв. (под ред. Б. Рыбакова), М. 1956.

Падалка Л. — О древных городках, городищах и насыпных валах на терри­тории нынешней Полтавской губ., Труды Нолт, ученой архивн. комиссии, I, Полтава 1905.

Пастернак Я. — Привісні печатки княжої доби на Україні, Рід та Знамено, 4, 1947.

Пастернак Я. — Найстарші християнські пам’ятки в Україні, Логос, II, Вотер- форд 1951.

Пачовський В. — Нарис історії мініятури по рукописям, Львів 1913.

Прахов А. — Кіевскіе памятники византійско-русскаго искусства, Древности, XI, М. 1887.

Ратич О. — Древньоруські археологічні памятки на території західних обла­стей УРСР, К. 1957.

Рыбаков Б. — Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси, CA, VI, 1940.

Рыбаков Б. — Ремесло древней Руси, М. 1948.

Рыбаков Б. - - Древние русы, CA, XVII, 1953.

Рожанківський В. — Українське художнє скло, К. 1959.

Самоквасов Д. — Историческое значение городищ, TAC, III, К. 1878. Січинський В. — Архітектура старокнязівської доби, Прага 1926. Смирнов А. - К вопросу об истоках Приазовской Руси, CA, 1958, кн. 2. Спицын А. — Разселеніе древне-русских племен по археологическим данным, ЖМНП, VIII, 1898. '

Спицын А. —- Торговые пути Кіевской Руси, Сборник Платонову, Петерб. 1911.

Стассов В. - Славянский и восточный орнамент, Петерб. 1887.

Суслов В. — Памятники древняго pvccκaro зодчества, I-VII, Петерб. 1895- 1901.

Тихомиров М. — Древнерусские города, М. 1946.

Толстой И. — Древнейшие русские монеты великого княжества Киевского, Петерб. 1882.

Томашівський С. — Вступ до історії церкви на Україні, Записки ЧСВВ, IV, 1 - 2, Жовква 1932.

Федоров Г. — Тиверцы, ВДИ, 1952, ч. 2.

Шараневич И. — Изследованіе на поли отечественной географіи и исторіи, Литерат. Сборник Галипко-русской Матицы, Львів 1869.

Шміт Ф. — Мистецтво старої Руси-України, Харків 1919.

Ainalov D. — Geschichte der russischen Monumentalkunst der vor-moskovitischen Zeit, Berlin 1932.

Antoniewicz W. — Archeologja Polski, Warszawa 1928.

Arne T. — La SuCde et !’Orient, Uppsala 1914.

Eisner J. — Slovensko a Podkarpatska Rus v dobe hradistni, Niederluv Sbornik, Praha 1925.

Hensel W. — Slowiariszczyzna Wczesnosredniowieczna (zarys kultury materialnej), Poznari 1953.

Hollrigl J. — Ungarische Keramik aus der Zeit der Arpaden, I, AE, XLΓV, 1930.

Lericzyk G. — Rozmieszczenie grodzisk і zamczysk w wojewδdztwie wolyriskiem, Sprawozd. PAU, XLII, Krakδw 1937.

Mars A. — Die Kunst des Christlichen Ostens in der polnischen Wissenschaftlichen Litteratur, Byzantinische Zeitschrift, XXXII, 2.

Niederle L. — Zivot starych slovanu, I-III, Praha 1912-1925.

Niederle L. — PoCatky Karpatske Rusi, Narodop. Vestnik Csl., 1922, c. 2.

Niederle L. — Slovanske Staroiitnosti, IV: Puvod a poCatky Slovanu Vychodnich₁ Praha 1924.

Ondrouch V. — Podkarpatska Rus v dobe hradiδtni, Casopis SpoleCnosti pratel sta- roiitnosti Csl. V Praze₁ 44, 1936, c. 1-2.

Petrov A. — Kdy vznikly ruske osady na uherskδ Dolni zemi a vubec za Karpaty, CCH₁ 1923.

Wider B. — Wirtschaftliche Beziehungen zwischen Deutschland und der Kiewer Ru§, Zeitschr. fiir Geschichtswissenschaft, 1954, Heft 1.

Zaloziecky W. — Byzantinische Baudenkmaler auf dem Gebiet der Ukraine, Jahr- biicher fiir Kultur und Geschihte der Slaven, III, Heft 2, 1927.

12. Крим

Археологические исследования Крымской АССР, Особ. Ком. по исслед. союзн. и автоном. респ. АН СССР, ч. И, 1929.

Археологические памятники юго-западного Крыма, МИА, 34, 1953. Башкиров А. — Историко-археологический очерк Крыма, Симферопіль 1914. Бертье-Делагард А. — Остатки древных сооружений в окрестностях Сева­стополя и пещерные города Крыма, ЗООИД, XIV, 1886.

Бибиков С. - - К вопросу о неолите в Крыму, КСИИМК, IV, 1940.

Бонч-Осмоловский Г. — Доисторическое прошлое Крыма, Симферопіль 1929. Бонч-Осмоловский Г. — Итоги изучения Крымского палеолита, Труды II кон­ференции АИЧПЕ, V, 1934.

Бороздин И. - Новейшие археологические открытия в Крыму, М. 1925. Веймарн Е. — “Пещерные города” Крыма в свете археологических иссле­дований 1954-1955, rr., CA, 1958, кн. I.

Дашевская О. — Лепная керамика Неаполя и других скитских городов Кры­ма, МИД, 64, 1958.

Ернст Н. — Летопись археологических раскопок и разведок в Крыму за 10 лет (1921 - 1930), ИТОИАЕ, IV, 1930.

Зеест И. - Раскопки ГМИИ до Великой Отечественной войны, “Памятники искусства”, бюлетень Госуд. Музея изобразит, искусств, 2, 1947.

Кондаков-Толстой — Христіанскія древности Крыма, Кавказа и Кіева, Pyc- скія древности, IV, 1891.

Кругликова И. — Новые данные об исторической географии крымского по­бережья Меотиды, CA, XXVIII, 1958.

Кругликова И. — Работы восточно-крымского отряда Причерноморской ек- спедиции в 1957 г., КСИИМК, 78, 1960.

Кулаковский Ю. — Прошлое Тавриды, К. 1906.

Міллер М. — Деякі моменти з історії Криму, “Нові Дні”, VI, Торонто 1955, чч. 60- 62, 1946.

Мосберг Г. - К изучению могильников римского времени юго-западного Крыма, CA, VIII, 1946.

Надинский П. -- Очерки по истории Крыма, Симферопіль 1951.

Якобсон А. — Раннесредневековие гончарные печи в восточном Крыму, КСИИМК, 54, 1954.

Якобсон А. — Раннесредневековые поселения восточного Крыма, МИА, 85, 1958.

Якобсон А. — Средневековые поселения в Байдарской долине, КСИИМК, 76, 195.

Ebert М. — Siidrussland im Altertum, Reallexikon der Vorgeschichte, XIII, 1928. Lowe — Die Krimgotenfrage, Indogermanische Forschungen, 13, 1902.