ДОДАТОК

ВИВЧЕННЯ ГЛИНЯНОЇ ПЛАСТИКИ ТА ІНШИХ

КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ПІЗНЬОТРИПІЛЬСЬКОГО

ПОСЕЛЕННЯ ГОЛИШІВ

Видатним етнокультурним явищем в історії давньої Волині була пізньо- трипільська культура.

Протягом двох сезонів пам'ятку розкопувала волино-дністровська екс­педиція під керівництвом М. Пелещишина (досліджено майже 2 тисячі ме­трів квадратних площі). У 2004-2005 рр. на поселенні проводилися роботи Г. Охріменком та О. Позіховським. За два археологічні сезони у Голишеві під час розкопок та в ході поверхневих зборів одержано близько двох тисяч фрагмен­тів кераміки пізньотрипільської культури.

Вишуканий мистецький смак жителів Голишева виявився у витворах ке­рамічного виробництва: посуді, пряслах, керамічних фігурках. Серед знахідок переважає кераміка: кухонна (97%) та столова. Найбільше на поселенні вико­ристовувалися горщики та миски, менше було амфор, глечиків, покришок, чаш. Крім пишно декорованої кераміки (відтиски штампів, шнура, розписи червоною та рожевою фарбами), прясел, тут знайдено й уламки зооморфних фігурок.

Різноманітністю форм відзначається кухонний посуд. Він виготовлений з добре вимішаного тіста, його поверхня м'яка на дотик, лощена, темно-сірого кольору. Деякі вироби пофарбовані ззовні в рожевий або червоний кольори.

Миски. Підрахунками встановлено, що більше 200 уламків посуду від мис­ок, що становить 10% від загальної кількості зібраних фрагментів. У більшості випадків вони декоровані (97%), але відсоток цієї категорії посуду серед інших виробів був, очевидно, більший і міг становити близько 30%, якщо брати су­марно вироби різних періодів усього, імовірно, довгочасного поселення.

Миски переважно конічної форми, мають дуже розхилені стінки, у верхній частині плавно увігнуті до середини. Вінця широкі, з косозрізаним до середи­ни краєм. Діаметр вінець 22-36 см і більше. У колекції також наявний уламок широкої, відкритої, напевне, більш високої миски з потоншеним краєм вінець, що має діаметр 12 см. Форми цих посудин були різноманітними не лише за розмірами та моделюванням краю вінець, але й дна. В одних випадках воно плавно починалося від стінок, в інших було рівно опущене, тобто виділялося. Денця робилися достатньо товстостінними.

Значна частина мисок оздоблена шнуровим та штампованим орнаментом. На зовнішньому боці більшості виробів переважно 3-6 горизонтальних ря­дів відбитків шнура, іноді в обрамленні дрібних овальних ямок. Відтиски на мисках мають форму ямок, підківок, овалів, насічок, скобок, прямих штампів тощо.

Нараховано до 50 різних оригінальних прикладів оздоблення внутрішньо­го та зовнішнього країв вінець. На тонкому краї верха деяких виробів зробле­но карбування у вигляді насічок.

У чотирьох випадках денця мисок орнаментовані з внутрішнього боку: на дні однєї нанесено 10 паралельних відбитків шнура, між якими є чотири лінії з перпендикулярними зубцями (два поряд - один з одним, але розділені шнуро­вою лінією, далі три відтиски шнура і два останні ряди відтисків розділені між собою двома шнуровими вдавленнями). В одному ряду нараховується 12 від­тисків, в іншому теж 12, ще в іншому - 10. Нижче видно двозубчаті вдавлення в кількості 5 (6?). Ці самі деталі декору від денця поширюються у два боки - на пологі стінки мисок. Цілком імовірно, тут є певна логіка і сенс в укладенні лі­ній, відтисків та їхній кількості. Вирізняється число 10.

Дно іншої миски розділене трьома укладеними навхрест рядами відтисків шнура, між якими нанесено по 7 коротких відрізків відбитків шнура. Однако­ва кількість останніх також, напевне, не випадкова [Археологічна спадщина..., 2005, с. 241, рис. 17].

На внутршніх стінках мисок наявні короткі вертикальні лінії, мотиви ялинки, косий хрест.

Горщики. Верхніх частин горщиків та глечиків, що мають карбований край вінець, зібрано 106 одиниць - 5,1%. Горщики можна поділити на три під­типи: 1) високі з невеликим дном, 2) з S-подібним профілем, 3) з кулястим ту­лубом та лійчастими вінцями. Ці вироби дуже залощені, з багатим орнамен­том: по краю зроблено насічки, на плічках - смуги штампового орнаменту, який доповнюється аналогічним декором. Наявні відбитки шнура у формі го-

ризонтальних ліній, під якими нанесено мотиви ялинки, з внутрішнього боку - групи коротких ліній. На плічках горщиків зрідка є одинарні, подвійні або потрійні виступи.

Покришки. Виявлені покришки невеличкі, конічні, з циліндричною руч­кою. Збереглося два уламки конічних покришок з отворами, але всі вони мали дефект виробництва - тріскалися (розшаровувалися).

Вишуканим є столовий рожевого кольору посуд (знайдено 99 уламків, тоб­то 5% від загальної кількості), сіро-бурого кольору (11 фрагментів). Ці виро­би, виготовлені з відмуленої чистої глини (домішок не помічено), імовірно, на гончарному простому крузі - на внутрішніх стінках деяких з них видно слі­ди горизонтальних ліній. На дотик посуд часто м'який - на твердій поверхні «пише», тобто залишає слід. Окремі фрагменти походять, можливо, від ма- кітроподібних посудин, чаш, амфор.

Макітроподібні посудини. Серед столового посуду вирізняються ма- кітроподібні посудини з циліндричним тулубом та відтягнутими назовні, по­товщеними, дещо навскіс зрізаними вінцями. Розміри окремих з них, врахову­ючи вигин стінок, були досить великі - до 42 см. Зібрано також бічні фрагмен­ти посудин середніх розмірів - підокруглих, присадкуватих, з різким вигином тулуба, діаметр максимального розширення однієї з них - 22 см, іншої - 23 см.

Діаметр фрагмента від великої, широковідкритої, з витягнутими вгору по­тоншеними вінцями, тонкостінної посудини - 23 см.

Серед кераміки з розписом є фрагменти верхньої частини великої товто- стінної посудини, можливо, макітроподібної форми, із дещо звуженою верх­ньою частиною та різко відігнутим назовні коротким вінцем. Діаметр її стінок у верхній частині - 42 см, діаметр вінець - 43 см. Товщина стінок виробу - 1,2-1,4 см. На відстані 7 см нижче від краю вінець, імовірно, була прикріплена велика ручка - залишилось місце з'єднання з корпусом. У тісті цієї рідкісної посудини є домішки шамоту, піску. Поверхня досить добре вирівняна ззов­ні та зсередини (можливо, виготовлена на крузі). З обох боків вона, імовірно, покривалася світло-коричневим ангобом, поверх якого нанесена червоно-ви­шнева фарба, що добре збереглася. Ця макітра (?) робилася, напевно, стрічко­вим способом - в одному місці на зламі видно жолобчасте заглиблення, в яке вставлялося гостре ребро іншої стрічки. Всього від цього виробу знайдено 15 фрагментів. Вони виявлені у викиді 1972 або 1973 р. У такому ж технологічно­му стилі була виконана інша, також велика посудина, що так само має середню домішку крупнотовченого шамоту. Так само, як і в попередній, зовнішня ча­стина пофарбована у вишневий колір. З обох боків наносився ангоб. Подібних уламків, можливо, від однієї посудини, зібрано 9.

Такою самою фарбою покрита ще одна посудина, але суцільно темного кольору, тому на її фоні вишнева фарба проглядається тьмяно. На зовнішній поверхні ще однієї великої (діаметр тулуба близько 42 см), але більш тонко­стінної посудини, виготовленої з домішкою крупнозернистого шамоту, збе­реглася блідо-червона фарба. З середини виріб слабко вирівняний, а весь че­репок сіруватого кольору.

Знайдено також три денця столових посудин, які мають діаметри відповід­но 16 см, 18 см та 8 см.

Серед столових виробів всього п'ять орнаментованих фрагментів. Один з них від великої (діаметр більше 40 см) посудини, прикрашеної горизонтально нанесеним штампом у формі широкої лопаточки. Інші - мальованими лініями (шириною 3-4 мм) світлішої і темнішої барви на рожевому, сіро-коричневому, червонуватому тлі. Ці паралельні лінії то сходяться перпендикулярно під ку­том, то перехрещуються. Поверхня дуже старанно вирівняна. Від амфор, чаш, покришок залишилось 49 уламків - 2,5%.

Чаші. Чаші мають півсферичний низький тулуб. Серед орнаментаційних мотивів виділяються коса і сітка, обрамлена горизонтальними смужками, ін­коли розбита вертикальними лініями. На окремих посудинах є рельєфні ва­лики.

Амфори. До нечисельних виробів пізньотрипільського поселення Голи­шів слід віднести амфори. Приблизна кількість їх могла становити 35-40 ви­робів. Це, очевидно, були посудини середніх розмірів з ручками та без них, прикрашені декором і неорнаментовані. Характерною їхньою особливістю є циліндрична висока звужена горловина та округлий тулуб. Край вінця часто звужений і відведений назовні, інколи під прямим кутом [Археологічна спад­щина..., 2005, с. 224, рис. 3:2,3,4]. Діаметр амфор досить різний, а відповідно, і розміри — від 36, 34, 32 см до 26, 22, 20, 16, 12 см. Висота шийки також різна. До певної міри це ще раз доводить умовність поділу між глечиками та амфорами без ручок.

Грушеподібні посудини. Ще менше використовуваним типом посуду були грушеподібні посудини. Ця реліктова форма, хоч і у видозміненому вигляді, дійшла до пізнього Трипілля. Тулуб деяких посудин мав діаметр 25 см, міцні нетовсті стінки, заокруглений край максимально зведених до середини вінець, порівняно добру вирівняність стінок, природну домішку піску. Ззовні нанесе­на темна барва.

У цих виробах вбачаємо не лише еволюцію форм посуду, але й різноманіт­ний, продуманий, старанно виконаний декор - розпис із різних кольорів або відтиски шнура, орнаментирів, прокреслення, неповторне поєднання шнуро­вого та штампового орнаменту.

Глиняна пластика. Як відомо, антропоморфна та зооморфна пластика властива трипільцям від найдавніших часів [Піцишин, Конопля, 1996, с. 41-73]. Особливо багато знайдено фігурок. Однак в пізніші періоди (в кінці IV - по­чатку III тис. до н. е.) антропоморфні статуетки зникають, а виготовляються лише спрощені зображення бичків. Ці зміни помітні при перегляді колекцій матеріалів із Бодаків біля м. Кременця (розкопки О. Цинкаловського, Ю. Заха- рука та ін.), Хорова, Костянця, Листвина Дубнівського р-ону Рівненської обл., Голишева Луцького р-ну Волинської обл. [CynkaIowski, 1969, s. 225].

За даними М. Пелещишина, фігурки трапилися в такій кількості: Костя- нець - 4 зооморфні та 2 антропоморфні, Листвин - 3 зооморфні, на чотирьох поселеннях неподалік с. Хорів біля Острога - майже 20 антропоморфних та 2 зооморфні, в Голишеві - уламки 40 зооморфних культових виробів. Вважаємо, що перехід від виготовлення антропоморфної до зооморфної глиняної плас­тики відображав певні зміни в уявленнях, віруваннях населення, можливо, збільшення ролі скотарства в господарстві.

Загалом, і жіночі фігурки, і зображення биків - це все були символи пло­дючості, зрозумілої як землеробам, так і скотарям [Пелещишин, 1996, с. 60-68]. Для їхнього виготовлення використовувалася та сама глина, що і для кухон­них виробів. Серед фігурок тварин у Подністров’ї, Південному Побужжі і на Волині переважали зображення великої рогатої худоби - бичків. На відміну від фігурок із Костянця, Бодаків, Хорева, де маємо напівсхематичні, неве­ликі, виготовлені без особливої ретельності, на поселенні Голишів ця глиняна пластика має більші розміри, виконана в іншій манері - з трикутних блоків, добре випалена, коричнево-сірого кольору. Автор перших досліджень цього поселення М. Пелещишин вважав, що вони були навмисно розбиті ще в період існування поселень [Пелещишин, 1996, с. 63]. Він підкреслював їх своєрідну орнаментику (відтиски шнура в різних композиціях, штампів), навіть мону­ментальність.

Фігурки виготовлені з трикутного або трапецієподібного в поперечному перерізі блока. Задня частина їх розширена і вища, поверхня добре прогладже­на, ноги часто відсутні. Передніх частин цих виробів майже не знайдено. Під час розкопок 2004-2005 років виявлено ще 16 уламків фігурок бичків, у тому числі ніг. Вони більше нагадують лапи хижаків, а не копита тварин. Кожна фі­гурка декорована інакше. Часто це вертикальні відтиски дрібного шнура, інші відбитки укладені рядами навхрест або трикутниками. Кількість відтисків була, імовірно, продумана, зумовлена певною символікою чисел. Є зображен­ня широких заглиблених («ритих») ліній, ромбів. Відчувається старанність, симетричність нанесення орнаментів.

Рідкісний і унікальний шедевр зооморфної пластики знайдено серед біль­ших виробів у Голишеві. Задня частина фігурки передана більш реалістично, прикрашена лініями та відтисками шнура - горизонтальними і навскісними. Останні згруповані строго по 5 відбитків. Подібні вироби знайдено в Листвині Дубнівського р-ну Рівненської обл.

М. Пелещишин зробив порівняння зооморфної пластики з пізньоенеолі- тичних пам'яток Волині двох сусідніх синхронних культур -лійчастого посуду та пізнього Трипілля. На таких відомих пам'ятках КЛП, як Зимне, Чмелюв, Грудек Надбужний, він звернув увагу на знайдену тут своєрідну пластику - 30 біконічних черпаків та глечиків з високими ручками, які у верхній частині прикрашені стилізованими голівками барана. Відмінності у їх виконанні, за спостереженнями дослідника, виявляються на рівні стилізації окремих дета­лей заглибленого орнаменту. На ручках окремих посудин передані навіть пере­дні кінцівки тварин. У Грудеку Надбужному виявлено черпаки, що мають аж чотири голівки барана (не виключено, ритуальні посудини). Розвиток подібної пластики зумовили, за спостереженням автора, «тривалі зв'язки з дунайсь­кими землеробськими племенами», де подібні мистецькі прояви відомі з кінця неоліту [Пелещишин, 1989, с. 173].

М. Пелещишин також вказував на незвичайний варіант зооморфної плас­тики «на пізньотрипільських поселеннях листвинської групи в межиріччі Го­рині і Стиру», де одночасно або дещо пізніше, крім невеличких фігурок би­ків, з’являються більш масивні, що мають форму блоків (трикутних, чотири­кутних) з головою тварини. У деяких з них модельовані ноги. На поселеннях Костянець, Листвин знайдено півсферичні чаші з вертикальними виступами по краю, що завершуються стилізованим зображенням голови бика. Коротка розвідка автора завершується висновком, що у певних периферійних районах поширення (наприклад, ПТК), виникали локальні форми зооморфного мисте­цтва, як наслідок специфіки розвитку місцевих племен і ослаблення зв’язків з первісним ареалом їх розселення та під впливом культурних контактів із сусі­дами [Пелещишин, 1989, с. 174].

Вивчення керамічних матеріалів поселення Голишів має винятково важ­ливе значення для розуміння гончарства, духовної культури тощо пізньотри­пільських пам’яток північно-західної Волині. Значна колекція керамічних ку­хонних та столових виробів, прясел, фігурної пластики уможливлює вивчення їхніх художніх особливостей. Фрагменти зооморфних фігурок (не лише бич­ків, але й птаха (?) свідчить про відмову від виготовлення антропоморфної пластики. Голишів, як ключова найбільш північно-західна пам’ятка, що зна­ходилася в зоні етнічного стику КЛП, ВНК, ККА, є досить перспективною для вивчення міжетнічних взаємозв’язків та їхнього впливу на формування мис­тецьких і духовно-культурних рис.

ЛІТЕРАТУРА

Археологічна спадщина Яна Фітцке / за заг. ред. Г. Охріменка. - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. - 488 с.

Конопля В. Исследования поселений у сел Ярославичи и Малые Доро- гостаи / В. Конопля // АО 1979. - М., 1980. - С. 286-287.

Пелещишин М. А. Глиняна пластика трипільців в Західній Волині (кінець IV — середина III тис. до н.е.) / М. А. Пелещишин // Наукові записки Львівсько­го історичного музею. - Львів, 1996. - Вип. 5. - Ч. 1. - С. 60-68.

Пелещишин М. Зооморфна пластика в культурах лійчастого посуду і три­пільської на Західній Волині / М. Пелещишин // Проблеми історії та археології давнього населення УРСР. - К. : Наук. думка, 1989. - С. 173-174.

Піцишин М. Зооморфна пластика поселення Кошилівці / М. Піцишин, В. Конопля // Наукові записки Львівського історичного музею. - Львів, 1996. - Вип. 4. - Ч. 1. - С. 41-73.

Попова Т. А. Зооморфная пластика трипольского поселения Поливанов Яр / Т. А. Попова // КСИА. - М. : Изд-во АН СССР, 1970. - Вып. 123. - С. 8-14.

Cynkalowski A. Osiedle kultury Irypolskiej w Bodakach nad Horyniem / A. Cynkalowski // Wiadomosci archeologiczne. - Warszawa, 1969. - XXXIV. - S. 221-227.

Рис. 1. Зображення бізона. Палеоліт.

Рис. 2. Крем’яна фігурка бізона. За О. Кричевським.

Рис. 3. Зображення бика. Палеоліт.

Рис. 4. Крем’яна фігука бабака. За О. Кричевським.

Рис. 5. Північні олені біля водойми.

Рис. 6. Малюнки на плато Тассілін-Адджер.

Рис. 7. Наскельні зображення людських фігур.

Рис. 8. Малюнок у печері Ласко. Франція.

Рис. 9. Розписи в долині Вальторта. Іспанія.

Рис. 10. Петрогліфи в ущелині Гобустан. Азербайджан.

Рис. 11. Бізон атакує людину.

Рис. 12. Наскельне зображення. Сцена полювання.

Рис. 13. Неолітична кераміка.

Рис. 14. Наскельне зображення тварин.

Рис. 15. Розписи в ущелині Зараут-Сай. Узбекистан.

Рис. 16. Реконструкція одягу носіїв катакомбної культури. За З. Васіною.

Рис. 17. Посуд волино-люблінської культури.

Рис. 18. Поховання КЛП. Польща.

Рис. 19. Житла енеолітичних землеробів.

Рис. 20. Похованнямаліцької культури. Польща.

Рис. 21. Енеолітичні прикраси. Польща.

Рис. 22. Реконструкція побуту енеолітичного населення.

Рис. 23. Горщик волино-люблінської культури з Голишева.

Рис. 24. Горщик культури Лійчастого посуду із с. Зимне.

Рис. 29. Керамічні вироби ТК.

Рис. 30. Івання. Поховання ККА.

Рис. 31. Миска ККА з с. Кутянка. Хмельницька обл.

Рис. 32. Вироби доби бронзи: 1. Дорогоща, Хмельницька обл. 2. Могиляни, Рівненська обл. 3, 4 - кераміка катакомбної культури. 5. Бронзовий чекан.

Рис. 33. Миска стжижівської культури. с. Підгайці, Луцького р-ну, Волинська обл.

Рис. 34. Бронзові нараменники лужицької культури.

Рис. 35. Керамічний виріб Лужицької культури.

Рис. 36. Бронзові прикраси лужицької культури.