ЧАСТИНА III. CAI І СІРІ, СОЮЗНИКИ ЯЗИКІВ.
Саї, це Геродотові чорноубрані. По осетинськи "сай" - чорний. Це були перші союзники язиків - сарматів на зненавиджених скитів, що від перської війни нападали на саїв для здобуття невільника.
Як усі орійські народи, в переважаючій більшости, саї складалися зі союзу трьох племен, з яких одно було завсігди царським. Чорноубрані в часах наступу язиків на скитів, ділилися на царських.саїв, саударатів і тиссаґетів, згаданих Геродотом. Осетинське "дараєс"-одіж тому "сай-дараті" це Геродотові чорноубрані.М. Грушевський говорить, що це могла бути північна галузь савроматів (кімерів), розірвана і відтиснена на північ скитами, (в ХНІ. стол. до Xp.),(70. т. 1. ст. 118). Припущення М. Грушевського дуже влучне і в 90 ⅞ певне. В ІУ. ст. до Xp. коли язики рушили на скитів, саї як і сармати-язики мали традицію, що скити колись відняли їм їх віт чину, тому з півночі ударили разом на скитів.
Kромі Геродота, про саїв - саударатів згадує географ Нтольо- мей і на його карті він поміщує їх на схід від р.. Дону, на лівому боці гіпііер- борейських гір, приблизно на схід від теперішнього Вороніжа до Надволжан- ської височини. Гіпперборейськими горами окрім Карпат греки називали нинішну Центральну височину, що починається повище джерел Дніпра, а кінчиться майже в коліні р. Дону. Та височина в деяких місцях має горби від 500 - 1.000 м.висоти. В часах сарматів височина була хребтом пісковикових гір до 2.500 м високих. За 2.500 літ ті гори звітріли і розсипалися і з гір постало плоскогіря - височина. Ось чому греки (Гомер) називають наших самарів гіппербореями, бо вони жили в тих часах обабіч тих гір від р. Волги по Дністер. Зрештою Гомер, це також самар - кімер, який був згреченим траком - кімером Малої Азії. Санскритське гіма - зима. Гомер, це Гімер _ зимар.
Згадана височина є довга приблизно 1.400 км, а широка понад 300 км.
Греки дуже добре знали Гіперборейські гори. В гирлі р. Дону, на місці теперішнього Таганрогу де в У1. стол. до Xp. існував світовий торговий осередок званий "Танаїс". До того міжнародного торгового осередку вів міжнародний торговий шлях з другого міжнародного торгового осередку "Дна- рияка", що був положений в дельті Волги. Той шлях починався десь в Малій Азії, а може в Єгипті (Бурштин з Балтику археольоґи знаходять в похованнях єгипетських цариць.) і вів Каспієм до Анарияка, звідти до Танаїсу, де розгалужувався, оден ішов на схід через Хорезм в Індію, а другий в найбільше місто тодішної Европи - Галич, Геродотів Галон в Полтавщині, Тому в полтавському Галичі греки (як пізніше в Києві) мали торговельну дільницю. Від Галича шлях ішов вододілом рік Дон-Дніпро аж до Балтику по бурштин, горностаї, срібні лиси та інші дорогоцінні футра. При обговоренні русів ми ще згадаємо про цей шлях. (Т. Книпович "Танаїс").Це відхилення від карти Птольомея було потрібне для вияснення, чому греки називали наших прапредків гіпербсроями. Для греків Гірерборей- ські гори-найдальші північні гори, за якими були вже пустирі, багна і море. Цтольомей на своїй карті помішує сарматські племена в такому порядку: Найвище, приблизно на схід від джерел Дону і Гіпперборейських гір сиділи ріпперборейські сармати - регїї тобто царські, понижче - сармати медоки, на схід від них - сармати гіппофаґи тобто кінні, від грецького гіппіс - кінь, на південь від медоків жили сакати, на схід від них - свардени, чи хвардени від імени бога Хвара - Свара (Сварога Руси), на південь від них жили асаї - саї, на схід від саїв - гаєніди. (Карта Птольомея "TABULA SARMATI А ") Карта Птольомея не мала точної Географічної сітки, тобто ширини і довжини, тому я ужив слова "приблизно",
Як знаємо, саїв згадано в декреті Ольбійського державного мужа Протоґена. Знаємо їх царя "Сайта-фарна-, якому ольбійці, за охорону Ольбії, платили щорічну данину, яку греки називали дарунком.
Приглядаючись назві Сайта-фарна, бачимо, що авестійське слово хсай - сай означає не лиш слово чорний, але і володар - вожд. Чи не від слова хвай - хсай походить назва Кий - володар, основатель Києва? Це є лиш порівнання двох слів. Знаємо, які великі зміни переходили старинні мови за тисячоліття. Легендарний Кий був володарем-основником і мав за ста- ринними звичаями кий - палицю-жезл, ознаку володаря. Це лиш припущення -гіпотеза, тому що назви Кий, Щек і Хорив, це давно-орійські, а може сар- мато-кімерські назви, а не словянські.
Та подія напору галятів - галів і шкірів на Ольбію і оборона її саями відбулася около 200 р. до Xp. Саї в той час жили на правому боці ріки Бог,приблизно від теперішньої Балти до Одеси. (333 Понтика) Асаї-(саї) Пто- ломея - це предки наших літописних асів-осів, ясів. Вони заложили місто Яси на правому березі ріки Прута у Волощині, а понижче місто Юці, що тепер називається Русі. Птоломей, як нам відомо, умістив на своїй мапі асаїв (саїв) найдальше на південь. Вони були численним народом, розселилися від північного Кавказу, через К|)им, але найбільше їх прибуло між ріки Бог і Серет (дунайський),(Страбо "Географія"). На Кавказі вони мали свою територію Асію, Осію, нинішну Осетію/ Друга така Осетія чи Асия була між Богом і Серетом. Аси випасали в Карпатах багато худоби, яку продавали римлянам. Ту худобу осінню зганяли з полонин в одно умовлене місце на великий ярмарок, який аси називали "торг". Греки і римляни називали то місце, Асів-торг, а’ пізніше скорочено Аси-теп. м. Яси на правому березі ріки Прута.
Стефан Візантійський говорить у свойому творі nETHIKA", що те велике торговище худоби називалося "Аський-Торг". Стефан жив в кінці У. століття. З його "ETIIIKM", яка цілою не доховалася, черпав відомости грецький імператор Константин Багрянородний до свойого твору.
Згадані ольбійцями саї (царські), саударти і тисаґети мали ще побратимів, згаданих Цтольомеєм - гаєнідів, яких Страбон пізніше, коли вони прийшли з асаями поза ріку Бог, називає урґами чи урцами, а вони себе називали правдоподібно "уці" і мали свою столицю (як брати асів) між Аським Торгом і Берладом, яку називали "Уці", по ромунськи гусі.
Пізніше їх столицею була Уца-Уша, пізніша Ушиця над річкою тої самої назви в місці її впаду до Дністра. Птольомей виказує понад 50 сарматських племен, з якими ми в більшости запізнаємося. Під натиском роксолянів, а пізніше алянів, аси і уци відступили в Карпати семигородські, буковинські і покутсько-закарпатські по джерела рік Пруту і Тиси. Це предки наших гуцулів Ромуни називали наші східньо-карпатські гори ромунськими назвами або словянським назвам дали закінчення "ул". П.пр. Ферескул,Ведескул, Пужеретул, Цапул і.п. Пашим асам додали теж "ул" і зробили асул, а з уців уцул, Ас-ул і уц-ул це та сама назва, того самого народу асів - ясів, що з віками тяжке до вимови "у" перейшло в "г". Це тисячолітний закон метаморфози мов. З асула чи уцула став гуцул. Від коли "Олег Траканський", союзник болгарського царя Семеона, переніс столицю з Траканії (Тмуторокані) в Київ, Київські князі Ігор, Святослав, Володимир і його сини Мстислав і Ярослав уважали кавказьких ясів своїми васалями. їх прилучив до Такії - Траканії, Тмуторокані Олег (не відомо котрий, бо їх було кілька). Чому наш Олег називася Траканським Бо було племя траканів, яке Птоломей показує на своїй карті між Дніпром і гирлом Дону над Озівським морем. Около 900 р.а може кілька чи кільканадцять літ перед тою датою до Траканії (Тмуторокані) належав цілий Крим. (Гляди карта Птоломея).Олег прийшов з Новгорода Кримського (NEAPOLI S SCYTHI CA). що був побудований біля теперішнього Симферополя на около 500 м високому лівому березі найбільшої кримської ріки Сал-гіру, що впадає в озівське море. (65. ст. 23 - 34).
Тракани - це було племя сарматів, Крім траканів, Птоломей приміщує на терені від ріки Самари до коліна Дону ще тамираків, каркинів, пассирдів, торогків, екраґів і наварів (Карта Сарматії).
Як бачимо, до приходу в Київ, державні інтереси Олега і Тму- торокані зударилися з грецькими державними інтересами в Херсонезі по сло- вянськи Корсуні. Тому Олег до смерти такий вірний союзник болгарського царя Семеона той союз скріплює в 903 р шлюбом молодого Ігоря зі сестрі н- кою царя Семеона Ольгою, (ібід).
Олег здобув Київ головно тому», щоб перервати Греції довіз пшениці та інших товарів з Херсону і Києва, який від 905 р. був християнський (ібід). Ось чому греки заключили з.Олегом такий вигідний для Руси і Тмуторокані торговий договір.Закінчуючи огляд язикських союзників асаїв - саїв, впадає в очі, що в Галичині є багато прізвищ: Ісаїв, Ісайчук, Сай, Саєнко, Сайко і под.
Ще якнайкоротше торкнемося других язикських союзників сірих.
Коли сармати - язики плянували ударити на скитів, що були сильною ордою, вони дуже правдоподібно за римські гроші увійшли в союз з асаями і сірими. Тоді, коли асаям - саям сармати - язики давали частину території скитів, сірим вони віддавали за допомогу свої землі в Приозівї між рікою Єя - ( JEJA ) поза р. Кубань до Кавказу. На тому просторі бачимо сірих після того, як язики перейшли ріку Дон і ударили на скитів. (Страбон "І еоґрафія") Сірі, до часу удару на скитів жили в Прикаспійсько-астраханських степах, десь від коліна Волги до Кавказу. Прикаспійські степи - це депресія понад 1000 км довга, мочаровата, низча від позему моря о ЗО метрів. Назва Каспій походить від старинного племени "каспи", що жили над озером. В старині греки називали Каспій Гірканським озером, бо над ним зі східної сторони Кавказу жили горці - гіркани (4. т. 5. ст. 16). В тих досить мочаристих степах, поверхнею около 100.000 кв.км, жили сірі зі своїми стадами овець, звідти около 3000 літ до Xp. їх еміграційна хвиля зайняла Сірію. В тих степах за тисячоліття сірі розмножилися і стали сильним народом, Тому, що прикаспійські степи є переважно без лісів, вівці на сонці і злій паші були рудаво сірі і такої краски було убрання сірих. Від того і звізди Сірій назва.
В часах удару сармато - язиків на скитів, на території сірих було обмаль паші для їх овечих стад. Сірі радо прийняли пропозицію поширити свою територію і разом ударили на скитів. Якась їх частина з жінками і дітьми та стадами овець не повернула в Приозівя, а осталася з язиками. В Київщині і над Дністром є назви місцевостей: Сіраково (городище і село). В Київщині є ріка Сіраківка. В горах Кавказу є ріка Черек (Сірак) та гірський хребет Черек. В Карпатах - полонина і гора Чурус (зромунщена назва). IJe назви по сіраках, союзниках язиків. В Польщі є Сєрадзь і може більше подібних топонівмів. Доказ, шо якась частина сіраків пішла зі сарматами в напрямі Балтійського моря. Стільки про сірих.