Вступ

Пропонований навчально-методичний посібник призначе­ний для студентів юридичного факультету, які вивчають курс “Звичаєве право” відповідно до навчального плану спеціаль­ності “правознавство”.

Вивчення курсу звичаєвого права є складовою форму­вання правового світогляду студентів у контексті розвитку сучасної української науки, в якій утверджуються сучасні методологічні підходи, розширюється тематика досліджень, в тому числі відкривається доступ до тих тем, які раніше за­лишалися поза увагою науковців. Активно переосмислюється і запроваджується у вжиток досвід і надбання світової науки, важливе значення надається джерельному забезпеченню на­укових пошуків.

Однією з малодосліджених тем у вітчизняній юридичній науці є звичаєво-правова культура українського народу. Май­же кожна держава пережила часи, коли звичаєве право пере­важало у правовому регулюванні. З розвитком юридичної на­уки правовий звичай став розглядатися як допоміжне джерело права і інтерес юристів до нього згас, звівся до нечисленних досліджень у рамках розгляду теоретичних питань. Проте звичаєво-правова культура займає важливе місце в історико- юридичній спадщині українського народу, оскільки тривалий час українці не мали своєї держави, законодавство сусідніх держав не враховувало національних особливостей нашо­го життя. Тим часом сучасні етнополітичні та державотворчі процеси в Україні, що супроводжуються активною законо­творчою діяльністю, потребують нагального переосмислення національної звичаєво-правової спадщини, передусім у сфері земельних відносин, інституту власності, народної економіч­ної культури, у зв’язку з потребою адаптації сучасного зако­нодавства України до специфіки української ментальності, до стереотипів господарювання і народно-правових ідеалів. Тим паче, в Україні до звичаєвої традиції завжди ставилися з осо­бливою повагою.

Курс “Звичаєве право” ставив мету поглибити наукові уяв­лення про розвиток правової системи України, забезпечити комплексне засвоєння студентами знань про витоки україн­ського звичаєвого права, його основні принципи, правові ідеї, інститути. Крім того, у курсі вивчається процес виникнення та еволюції так званого додержавного права, звичаєвого кри­мінального, цивільного, сімейного та інших галузей права, за­родження й розвиток окремих юридичних категорій (злочин, кара, право власності, угода), аналізується зміст найважливі­ших пам’яток права.

Вивчення курсу звичаєвого права має забезпечити майбут­нім правознавцям підґрунтя для підвищення їхньої загальної юридичної культури та фахового розуміння особливостей су­часної правової системи України.

Студенти юридичних спеціальностей вивчають звичаєве право передусім з метою пізнавальною, для засвоєння загаль­ної історії права, теорії права, історії політичних і правових вчень, цивільного, сімейного, кримінального права України, оволодіння методології компаративістики. До того ж вивчен­ня цього курсу набуває додаткового практичного значення, що пов’язано з бурхливим розвитком торговельного, земельного та інших видів права. Вивчення звичаєво-правової культури українців — тема, що потребує інтердисциплінарного підходу. Тому в процесі вивчення дисципліни узгоджуються між со­бою дані етнолінгвістики (простеження етимології народно- юридичних термінів), власне етнології (ознаки народної право­свідомості), історії права (вивчення законодавства і проблеми його реального втілення в життя) та інших наук. Саме такий комплексний підхід дає можливість максимально враховувати юридично-правовий досвід минулого і об’єктивно оцінювати сучасну звичаєво-правову ситуацію в Україні.