IX. Обрання на генеральній раді вищої старшини. Право цього інстн- тута скидати старшину а урядів.
Опріч гетьмана на генеральних радах раз-у-раз вибиралося й вищу старшину Війська Запорозького. Так було на раді 15 липня 1621 р. в Сухій Діброві, де було обрано низку військових старшин 4)∙ P- 1632 „на місце Кулаги гетьманом обрали малопомітного Андрія Дідченка.
Разом з гетьманом козаки змінили й старшину5). Так було і тоді, коли Військо Запорозьке стало державним організмом. Отож на Чигиринській раді 1657 р. „Выговскій писарь за писарство подякованне чинилъ, а обозній Носачъ Корсунскій за урядъ обозництва" 6). Низку нової генеральної старшини обрала генеральна рада 1659 р. в Переяславі ’)· На раді 1660 р. в Корсуню було переобрано генерального обозного Носача ’). На тій-же раді 22 листопада „uczyniwszy, пише С. Беньов- ськиЙ, wprzod Cointilligentiq z PuJkownikami, znowu wszedlem do Rady, gdzie emissary z namowy moiey upominali siς aby Semen (ГолухівськиЙ генер. писар. Λ. Ο.) zarazem polozyl piecz⅞c у zeby P. Teterze byla oddana... musial iq tedy zarazem potozyc, a ia za prosbq Hetmanskq у wszystkich Pulkownikow oddalem iq in speciem renuenti P. Teterzea [171]). Року 1661 свідчив стряпчий В. Строев, ι⅛o їздив до наказного гетьмана Я. Сомка: „а писарь при гетманѣ новой, послѣ рады"[172] [173]); отже Його було обрано на раді. Російський уряд думав, що можлива зміна старшини й на Ніженській раді 1663 р. Адже в наказі ВеликогоТагінові сказано: „А буде войском похотят которых полковников отставить и в ихъ мѣсто оберут иных..., — в том войску поволить" і лиш „привести къ вѣре" їх'). Року 1669 в вересні канцелярист І. Єреміевич свідчив у Малоросійському Приказі, що „Суховей съ Татары отступая отъ Дорошенка, никакого промыслу не учинивъ, учинили съ уманскимъ, съ калницкимъ, паволотцкимъ съ Корсунскимъ и съ иными полками раду подъ Уманемъ и обрали гетманомъ уманского полковника Ханенка; а писаремъ учинили у него Суховея"[174]). На раді-ж 1669 року в Глухові також наставляли нову старшину, між иншим „поставленъ и... Самойловичъ судіею войсковимъ енеральнимъ" [175] [176]). Про раду генеральну 1672 р. в Козацькій Діброві Самовидець-Ракушка пише, що „тамъ же и усю старшину козацкую настановляли" Статейний списокъ-звідомлення кн. Г. Pomo- дановського каже нам, що,.на той же радѣ выбрали генералные в судьи на Иваново мѣсто Домонтова, Павла Животовского; а Ивана Домонтова на Иваново мѣсто Самойлова; въ писари, на Карпово мѣсто Мокрѣева, Саву Прокопова; въ ясаулы Ивана Лысенка, Леска Черняка; въ хоронжіе Григорья Карпова; въ букчюжные Леонтья Полуботка; въ гадицкой полкъ въ полковники Семена Остренка"8). Підчас ради 1687 р. під Коломаком було також обрано низку генеральних старшин і полковників, але інститутом що їх обирав, була вже, як видно, рада старшинська. Як каже О. Лазаревський, „Попередня рада, що зібралася 24 липня в шатрі Голіцина перед обранням Мазепи, обрала в полковники: Лиаогуба — в Чернігів, Гамалію — в Лубні, Дмитрашка — в Переяслав, Солонину — в Козелець, Забілу—в Ніжень, Олексіева — в Старо- дуб. Генеральний реент Кочубей був обраний генеральним писарем,генеральний писар Сава Прокопович — 2-м генеральним суддею4* *). А втім можна припустити й оформлення цього обрання, — виборами, затвердженням і на генеральній раді (хоч джерела за це й не говорять). На генеральній раді 1727 р. „вольными голосы4* було обрано ряд кандидатів на генеральних старшин. Але російський уряд, що мав вже тепер право затверджувати обраних, затвердив-призначив здебільшого инші кандидатури, що їх висували полковники й старшина, які були р. 1728 в Москві, та рекомендував сам гетьман2). А втім, О. Лазаревський уважав, що й у цім разі цих кандидатів „вольными голосы“ обрано не на раді генеральній, а „обрали в Глухові полковники слідом за наставлениям Апостола на гетьмана44 3). З „доношенія“-ж Наумова про Глухівську раду не видно, як саме відбулося це обрання генеральної старшини.
В нім лиш глухо сказано, що в „чины обиралъ Гетманъ общими голосами44,). Треба мати на увазі, що й у XVlI ст. рада старшинська поступінно одбирала цю компетенцію генеральної ради й низка обрань генеральної старшини й полковників відбулася саме на ній.Норма закону тільки в статтях 1659 р. фіксує обрання вищої старшини на генеральній раді: „и гетману безъ рады и безъ совѣта всей черни, в полковники и въ иные начальные люди никого не выбирать, а чтобъ выбирать въ войско полковниковъ на радѣ, кого межъ себя излюбятъ изъ своихъ полковъ а изъ иныхъ полковъ въ полковники не выбирать; также тѣхъ полковниковъ гетманъ безъ рады неповиненъ отставливатьм $). Це питання докладніше перед тим з'ясовано в наказі кн. Трубецькому. Мав він на раді казати: „какъ къ великому государю, къ его царскому величеству, Иванъ Выговской прислалъ посланцовъ своихъ бѣлоруского (білоцерківського?) полковника Ивана Кравченка съ товарищи, и тѣ посланцы ото всего войска великому государю, его царскому величеству, били челомъ: какъ де по царского величества указу будетъ на радѣ все посполство, и въ то бъ де время о полковникахъ войска Запорожского учинить вѣчной пункте, чтобъ впредь войска Запорожского гетманы полковниковъ собою однѣ безъ рады въ войско не выбирали, а выбирали бъ гетманы полковниковъ созвавъ раду и... (пропущено) быть тому, ково всѣмъ войскомъ межъ собою выберутъ; также тѣхъ полковниковъ гетманы безъ рады однѣ собою не отставли- вали и не карали. И онъ бы гетманъ въ войскѣ о томъ на радѣ учинилъ вѣчной пунктъ, чтобъ впредь выбирать въ войско полковниковъ на радѣ, ково въ войскѣ межъ собою излюбятъ440). Тут тільки неясно, на якій
’) А. Лазаревскій,,Замѣтки о Мазепѣ". К. Стар. 1898, т. LX1 c-c∙ 479—480.
’) Докладніше про це дне. нашу розвідку про генеральну старшину, с. 19 (окрем. відб.).
’) Люди ст. Малор. І Лнзогубы.
К. Стар. 1882. № 1, с. 117.«) Древлехранилище РСФСР. Кн. № 53/1780, Малор. Експед. Сената а. 154.
·) Собр. Гос. Грам, и Дог., т. IV, с. 56.
·) А. Ю. и 3. P., т. XV. с. 328. [177]
117
раді мали обирати полковників, на генеральній чи полковій. Але оскільки мова мовиться про обрання „всѣмъ войскомъ", оскільки мали на раді обирати і „иныхъ начальныхъ людей" (можливо генеральну старшину, яку й обрала рада 1659 р.), —скоріше тут мова за раду генеральну.
Певна річ, що рада генеральна могла й скидати з урядів і обрання нових носіїв урядів визначало те, що давніх скидали. Ми вже наводили факти — як клали знаки свої Носач і Виговський 1657 р., як було скинуто Семена Голухівського в Корсуню 1660 р. Про це право генеральної ради відав і московський уряд, що настоював на фіксації Його в статтях 1659 ρ. В наказі кн. Ромодановському перед радою 1672 р. сказано: „А буде которые полковники на радѣ вновь учинены будуть, а къ вѣрѣ они, какъ учинились на полковничествѣ, не приведены, и тѣхъ новыхъ полковниковъ потому жъ къ вѣрѣ привесть. А буде войскомъ похотятъ которыхъ полковниковъ отставить, а въ ихъ мѣсто оберутъ иныхъ полковниковъ, и боярину и намѣстнику бѣлогородцкому съ товарищи въ томъ войску дать, по ихъ правамъ на волю. И какъ новыхъ полковниковъ оберутъ и тѣхъ новообранныхъ полковниковъ потому жъ на вѣрное и вѣчное подданство привесть къ вѣрѣ" ')·