Система підприємництва в ринковій економіці

Програмна анотація

Підприємництво як тип господарювання, принципи підприємницької діяльності, умови розвитку підприємництва, форми підприємництва (державне, колективне, приватне), види підприємництва (виробниче, комерційне, фінансове), обмеження у здійсненні підприємництва.

Організуючим чинником ринкового господарства є підприємництво. В економічній теорії термін ‘‘підприємництво” з'явився у ХУІІІ столітті і спочатку асоціювався з поняттям “власник”. В сучасних умовах між підприємцем і власником немає жорсткого зв’язку, підприємництво в своїй основі не є функцією лише власника, в ньому можуть брати участь особи, які не є безпосередньо суб’єктами права власності.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, на власний ризик і під свою майнову відповідальність діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку, а також інших вигод.

Основними ознаками підприємництва є: самостійність,

відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, ризик, ініціативність, активний пошук нових, оригінальних рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутків і т.п.

Сьогодні підприємництво є проявом науково-технічної, економічної (комерційної), організаційної творчості і новаторства. Сучасна західна література поділяє підприємницьку діяльність на три функції:

- ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і інформаційних ресурсів);

- організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама);

- творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння ризикувати).

Підприємництво здійснюється на основі певних принципів. Основними

є:

- вільний вибір видів діяльності;

- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

- самостійне формування програм діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

- вільний найм працівників;

- залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, встановлених законодавством;

- самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою

зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким

підприємцем частки валютної виручки, що йому належить, на власний розсуд.

Розрізняють дві моделі підприємництва: класичну й інноваційну. Особливість класичної моделі в тому, що вона орієнтується на максимізацію віддачі від наявних у даній фірмі ресурсів. Економічна зацікавленість, одержання прибутку є основними мотивами цього виду підприємництва. Схема дій цієї моделі така: оцінка наявних ресурсів; вивчення можливостей досягнення мети; використання тієї можливості, яка забезпечує максимальну віддачу від наявних ресурсів.

Інноваційна модель підприємництва передбачає використання будь- яких можливостей (у межах закону). Схема дій тут така: формулювання мети; вивчення зовнішнього середовища і пошук альтернативних можливостей; оцінка своїх ресурсів і співставлення їх із знайденими можливостями; пошук у зовнішньому середовищі додаткових джерел, якщо бракує власних ресурсів; дія у відповідності з найбільш вигідним альтернативним варіантом та залучення своїх і зовнішніх ресурсів.

Для виникнення і розвитку підприємництва необхідні відповідні умови. Соціально-економічні передумови цивілізованого розвитку підприємництва можна об'єднати в 4 основні групи: економічні, політичні, психологічні й юридичні.

1. Основні ключові економічні моменти відродження підприємництва:

- роздержавлення, приватизація, ліквідація монополізму;

- необхідність існування ринкової інфраструктури (банки, біржі, постачально-збутові організації, транспортна система і т.п.);

- самостійність, свобода вибору і прийняття рішень.

2. Першочергові політичні умови:

- стабільність в країні і розвиток процесу демократизації;

- підвищення авторитету уряду, довіри до нього народу.

3. Наявність сприятливого психологічного клімату серед населення.

4. Наявність юридичних законів, які сприяють розвитку підприємництва, захищають його, підтримують.

Підприємницька діяльність здійснюється в певних формах і видах. Основними формами підприємництва є приватне, колективне і державне. Використання тої або іншої форми підприємництва залежить від того, діє підприємець самостійно чи в кооперації з іншими підприємцями, використовує для бізнесу лише своє майно чи залучає і майно інших осіб, використовує лише особисту працю чи залучає і найманих робітників.

Підприємницька діяльність характеризується різноманітним характером конкретної діяльності і чинниками підприємництва, які при цьому використовуються. В залежності від змісту підприємницької діяльності й її зв’язку з основними стадіями процесу відтворення розрізняють такі види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове тощо. Всі вони мають свої підвиди.

Виробниче підприємництво - це будь-яка матеріальна, інтелектуальна, творча діяльність, яка пов’язана з виробництвом продукції, товарів, наданням відповідних послуг, створенням певних духовних цінностей. Зміст цього виду підприємництва полягає в тому, що підприємець, використовуючи в якості чинників власні або придбані засоби праці і робочу силу, організовує виробництво продукції, послуг, духовних цінностей для подальшого продажу покупцям з метою отримання прибутку.

Виробниче підприємництво відноситься до числа найбільш суспільно необхідних і одночасно найскладніших видів бізнесу. Воно не приносить так швидко прибуток, як інші види бізнесу, його прибутковість, зазвичай, складає лише 10-12%. В зв’язку з цим воно не є дуже привабливим для початку діяльності сучасних вітчизняних підприємців. Головна функція виробничого підприємництва - організація виробництва (товарів, будівельних робіт, транспортних перевезень, послуг зв’язку тощо).

На розвиток виробничого підприємництва в Україні сьогодні суттєво впливають такі негативні явища, як відсутність нормальної законодавчої бази, недосконалість податкової системи, незахищеність підприємців тощо.

Комерційне підприємництво характеризується діяльністю, яка пов’язана з операціями й угодами з купівлі-продажу товарів і послуг. В цьому бізнесі підприємець виступає в ролі торговця, комерсанта, який купляє товари для подальшого перепродажу.

Товар закуповується, звичайно, за оптовими (гуртовими) цінами, а продається - за більш високими договірними. За рахунок різниці між гуртовою і роздрібною ціною торговий підприємець створює для себе прибуток і покриває витрати, які пов’язані з реалізацією товару.

Комерційне підприємництво отримало найбільший розвиток в Україні (так само і в інших країнах СНД) в перші роки переходу до ринку. Воно стало стрімко розвиватися, в основному як приватне, індивідуальне підприємництво. Даний вид діяльності притягує швидшою віддачею і відносно високою прибутковістю, яка досягає 20-30% і навіть більше.

Фінансове підприємництво - це особливий вид комерційної діяльності, який пов’язаний з купівлею-продажем національної й іноземної валют і цінних паперів. Підприємець купляє дані фінансові ресурси у їх власників, а потім з вигодою для себе перепродає покупцям. Різниця між цінами купівлі - продажу грошових ресурсів складає прибуток (маржу) фінансового підприємця.

Підприємницька діяльність може бути обмежена. В різних країнах світу питання обмеженості у здійсненні підприємництва розв’язуються по- різному. В Україні, відповідно до чинного законодавства, приватним особам забороняється займатися такими видами підприємницької діяльності, як виготовлення і реалізація наркотичних засобів, військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, охорона об’єктів державної власності тощо. Здійснення недозволених видів бізнесу карається стягненням штрафу і позбавленням права обіймати певні посади або займатися тією чи іншою діяльністю терміном до трьох років.

Крім цього, в різних країнах встановлюється конкретна низка видів підприємницької діяльності, які можна здійснювати лише за умови отримання спеціального дозволу-ліцензії. Такі види підприємництва визначаються відповідними законами, в інтересах держави і громадян. В Україні система ліцензування регулюється цілою низкою Законів та інших нормативно-правових актів.

Основні поняття

> Підприємство, фірма

> Основні функції фірми

> Система цілей підприємства

> Критерії класифікації підприємств

> Система цінностей підприємств

> Витрати виробництва

> Ресурси виробництва

> Внутрішні й зовнішні витрати

> Постійні й змінні витрати

> Загальні, граничні та середні витрати

> Базова ціна

> Фактурна ціна

> Закупівельна ціна

> Тарифи

> Методи ціноутворення

> Затратний метод ціноутворення

> Метод ціноутворення на основі принципу беззбитковості

> Метод ціноутворення на основі сприйняття цінності товару

> Метод установлення ціни на основі рівня поточних цін

> Метод установлення цін на основі закритих торгів

> Прибуток

> Повний (валовий), чистий і нормальний прибутки

> Підприємництво

> Функції підприємництва

> Принципи підприємництва

> Моделі підприємництва

> Класична модель підприємництва

> Інноваційна модель підприємництва

> Соціально-економічні передумови цивілізованого розвитку

підприємництва

> Основні форми підприємництва

> Приватне, колективне і державне підприємництво

> Види підприємництва

> Виробниче підприємництво

> Комерційне підприємництво

> Фінансове підприємництво