Макроекономічні показники-похідні від ВВП

На основі ВВП розраховуються багато інших показників системи національних рахунків. Серед них виділяють: валовий національний дохід (ВНД), валовий національний наявний дохід, особистий дохід, безподатковий дохід.

Валовий національний дохід (ВНД) - це грошова оцінка товарів і послуг, які стають доступними для країни внаслідок здійснення економічної діяльності. Він визначається як сума ВВП в цінах кінцевого використання (споживання) і сальдо первинних доходів (X_n), отриманих із-за кордону. Формула валового національного доходу має такий вигляд:

ВНД=ВВП+Х_П=С+І_Ч+С+Х_П.

В системі національних рахунків окремо виділяється показник валовий національний наявний дохід (ВННД), який визначається як сума валового національного доходу і сальдо поточних трансфертів, отриманих із-за кодону. Сальдо поточних трансфертів - це різниця між поточними платежами, які перерозподіляються на міждержавному рівні.

Найбільшу частину валового національного доходу складає особистий дохід (ОД), який є доходом громадян, отриманим до сплати ними податків державі. Особистий дохід можна порахувати, якщо відрахувати з валового національного доходу три види доходів, які зароблені, але не отримані людьми (внески на соціальне страхування, податок на прибуток фірм, нерозподілений прибуток фірм), і додати доходи, які отримані громадянами, але не є результатом їх трудової діяльності (соціальна допомога, пенсії та інші трансфертні (переказні) платежі).

Отже, особистий дохід формується за рахунок фонду заробітної плати, доходів підприємців, дивідендів, орендної плати і проценту, що отримують громадяни до сплати ними податків державі.

Особистий дохід складає основу попиту на кінцеві товари і послуги особистого споживання, якщо попередньо “очистити” його від податків.

Особистий дохід після сплати податків стає доходом, яким розпоряджаються громадяни, або безподатковим доходом.

За допомогою нього обчислюється величина фактичних доходів сімей і індивідів. Цей дохід використовується не тільки на споживання, а й на заощадження.

2.1.4. Макроекономічні показники з урахуванням зміни рівня цін

Програмна анотація

Номінальний та реальний ВВП, поточні та незмінні ціни, темп зростання та темп приросту реального ВВП, індекси цін, дефлювання ВВП.

Макроекономічні показники динамічні, вони можуть змінюватися як за рахунок збільшення (зменшення) маси товарів і послуг, так і за рахунок підвищення (зниження) їх цін. При аналізі динаміки ВВП можна розмежувати вплив обох чинників і визначити, на скільки в дійсності зросло виробництво товарів і послуг, незалежно від змін загального рівня цін. Для отримання реальних результатів робиться переобчислення всієї виробленої за рік продукції за цінами базового періоду. Базова ціна - це ціна певного періоду, яка приймається за незмінну, і на базі якої робляться порівняння реального випуску товару чи послуги в грошовому виразі.

Використання цін базового періоду (незмінних цін) дозволяє зробити кількісні порівняння обсягів продукції у різні періоди часу, тому що вони стають співставними. Для розрахунку ВВП у співставних цінах необхідно взяти ціни певного базового року за постійну величину (100%) і за ними обчислити вартість продукту, виробленого або до цього року, або ж у наступні періоди: приміром, якщо за базові приймаються ціни 2000 року, то, перемножуючи його ціни на відповідні обсяги виробництва товарів і послуг, можна визначити значення ВВП і для 1997, 1998, 1999, 2001, 2002 років. ВВП різних періодів в одних і тих самих постійних цінах (в нашому прикладі - в цінах 2000 року) стає співставним, і тому можна виявити реальні зміни (зростання або скорочення) в його обсязі (в межах періоду,що аналізується).

Ступінь впливу цінового чинника на ВВП можна визначити, використовуючи показники номінального і реального ВВП.

Номінальний ВВП - це сукупна вартість вироблених товарів і послуг, яка обчислена в цінах, коли даний продукт був вироблений.

Розрахований на основі поточних цін, він не враховує зміни в рівні цін, нескоригований на інфляцію (підвищення цін) або дефляцію (зниження цін).

Реальний ж ВВП - вартість вироблених товарів і послуг, яка враховує зміни в рівні цін, тобто скоригована на інфляцію чи дефляцію.

Розраховується реальний ВВП шляхом ділення номінального ВВП на індекс цін. Формула його обчислення має такий вигляд:

Індекс цін - показник динаміки (рівня) цін, їх загального збільшення або зменшення за певний період часу. Він показує, яким чином змінився рівень цін протягом аналізованого нами періоду, чи відбувалися інфляція або дефляція та які їхні розміри.

Індекс цін є вимірником співвідношення між сукупною поточною ціною певного набору товарів і послуг, який називається ринковим кошиком і сукупною ціною ідентичних або схожих груп товарів і послуг в базовому періоді. Формула індексу цін має такий вигляд:

Наприклад, якщо ціна ринкового кошика змінилася за 2000-2003 роки з 50 млрд. доларів до 60 млрд. доларів, то індекс цін 2003 року дорівнює 120% В даній ситуації маємо інфляцію. Якщо б ціна ринкового кошика за цей період не зросла на 10 млрд. доларів (60-50), а, навпаки, зменшилася і склала б 45 млрд. доларів, то індекс цін 2003 року дорівнював би 90%

(—? 100). При такій ситуації маємо дефляцію.

Індекс цін за умов інфляції називається дефлятором.

Дефлятор - коефіцієнт, який використовується для переобчислення економічних показників, виміряних в грошах, з метою приведення їх до рівня цін попереднього періоду.

Дефлятор ВВП розраховується на основі співвідношення між номінальним і реальним валовим внутрішнім продуктом:

Він показує зміну ВВП за рахунок зміни рівня цін.

Щоб отримати співставний, реальний ВВП для декількох років, проводяться операції інфлювання і дефлювання ВВП. При цьому використовуються фактичні дані про рівень номінального ВВП для окремих років, які коригуються на базі індексу загального рівня цін для цих років.

Позаяк довгостроковою економічною тенденцією є тенденція до зростання цін, то проводиться інфлювання, тобто збільшення показника ВВП для років, які були попередніми для базового року (в нашому випадку - 2000 рік). Такий перегляд рівня номінального ВВП в бік підвищення пов'язується з тим, що ціни до 2000 року були нижчі, а тому показники номінального ВВП занижували реальний обсяг продукції цих попередніх років. Інакше кажучи, величина індексу цін тут менша від 100% (І_р1). Наприклад, у 2003 році номінальний ВВП буде складати 60 млрд. доларів, а індекс цін дорівнюватиме 120%, тобто буде на 20% вищим, ніж у 2000 році. Для того, щоб ВВП 2003 року був співставним з ВВП 2000 року і їх можна було порівняти, необхідно поділити 60 млрд. доларів на індекс цін 2003 року в десятковій формі (1,20). Отриманий ВВП 2003 року в обсязі 50 млрд. доларів О⁶—), після дефлювання стає співставним з показником ВВП для базового

1,20

2000 року в розмірі також 50 млрд. доларів і показує, що змін в обсязі виробництва не було,а змінився лише рівень цін. Графічно процес коригування номінального ВВП відображає мал. 2.1.

Для аналізу динаміки реального ВВП застосовують такі показники, як абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту.

Абсолютний приріст реального ВВП показує, на скільки його обсяги в поточному періоді відрізняються від обсягів базового періоду. Абсолютний приріст реального ВВП дорівнює його обсягові у звітному періоді мінус обсяг продукту базового періоду. Наприклад, якщо у 1995 році реальний ВВП склав 45 млрд. доларів, а у 2000 році - 50 млрд. доларів, то абсолютний приріст реального ВВП дорівнював 5 млрд. доларів (50-45).

Мал.

2.1. Інфлювання та дефлювання номінального ВВП

Темп (індекс) зростання (Т_зр) показує, у скільки разів (чи відсотків) реальний ВВП поточного періоду відрізняється від ВВП базового періоду:

Якщо одержаний коефіцієнт темпу зростання (відсоток зростання) буде більшим від одиниці (а індекс - більшим 100%), це означає, що відбулося зростання ВВП за цей період; коли ж він дорівнює одиниці, то не відбулося ані зростання, ані спаду, тобто обсяги ВВП не змінилися; якщо ж цей коефіцієнт буде меншим від одиниці (а індекс - меншим 100%), то це свідчить про наявність економічного спаду. Використовуючи дані попереднього прикладу, темп зростання отримаємо шляхом ділення ВВП поточного періоду на ВВП базового періоду: