Стаття 3. Право на безоплатну правову допомогу

1. Право на безоплатну правову допомогу — гарантована Кон­ституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допо­могу у випадках, передбачених цим Законом.

Як передбачено частиною першою статті 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених зако­ном, ця допомога надається безоплатно. В коло осіб, на яких поширюєть­ся ця конституційна гарантія та норма закону, входять всі без винятку громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які пе­ребувають в Україні на законних підставах. Ця норма випливає з поло­жень статті 26 Конституції України, згідно з якою іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, корис­туються тими самими правами та свободами, як і громадяни України. Бі­льше того, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право на отримання безоплатної правової допомоги в повному обсязі, тобто обсязі не меншому за обсяг правової допомоги, яку можуть отримати в Україні громадяни України.

Особливості правового статусу іноземців та осіб без громадянства, в тому числі біженців, встановлено відповідно Законами України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 року, «Про біженців та осіб, які потребують додаткового чи тимчасово­го захисту» від 8 липня 2011 року.

Безоплатна первинна правова допомога надаватиметься кожній осо­бі, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, в тому числі біженцям, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатну вторинну правову допомогу зможуть отримати:

о малозабезпечені особи, тобто особи, середньомісячний сукупний дохід сім'ї якої нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий міні­мум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

о особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміні­стративний арешт; підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства; особи, до яких як запобіжний захід об­рано взяття під варту, та особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов'язковою;

о діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безприту­льні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;

о особи, яким законами України вже закріплено право на безоплат­ну правову допомогу, а саме:

о особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (до момен­ту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо осо­ба оскаржує рішення щодо статусу біженця);

о ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьків­щиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань (стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом);

о особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (протягом розгляду справи в суді);

о особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (протягом розгляду справи в суді);

о особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (стосо­вно питань, пов'язаних з реабілітацією).