ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РЕФЕРЕНДУМІВ В УКРАЇНІ

Голосування виборців іноді називають ще плебісцитом. Цей термін зазвичай вважають синонімом поняття «референдум». Проте в основних законах Бразилії та Колумбії ці терміни вживаються разом, що свідчить про відмінність позначуваних ними явищ.

Існують також інші трактування терміна «плебісцит» як такого, що позначає певну форму безпосередньої демократії. За змістом ст. 76 Конституції Єгипту плебісцитом є всенародне голосування щодо заміщення поста президента, на яке вноситься єдина кандидатура, визначена законодавчим органом.

У французькій юридичній літературі термін «плебісцит» вживають для позначення референдуму, формальним предметом якого є підтримуваний президентом законопроект, а реальним - політика президента, відображена у змісті такого законопроекту. Деякі автори вважають плебісцитом будь-який референдум, призначений главою держави.

Поняття плебісциту пов'язують також з голосуванням щодо питань форми державного правління. Певні дослідники ототожнюють плебісцит з консультативним референдумом, причому таке співвіднесення іноді визнається в конституції (Чилі) або в законодавстві (Бразилія).

У міжнародному праві плебісцит - це голосування індивідів, які мають статус виборців і проживають у межах певної частини відповідно матеріалізованого простору, з метою визначення державної незалежності цієї частини або її статусу як новоутвореної держави. Починаючи з середини XIX ст. до плебісциту (за наведеним визначенням) нерідко вдаються з метою мирного врегулювання міжнародних спорів з територіальних питань. Згодом його почали застосовувати у процесі реалізації права націй на самовизначення.

За авторитарних режимів референдум використовується диктаторською владою для того, щоб «обійти» представницькі установи, виносячи найважливіші державні рішення безпосередньо на розгляд виборців, які досить часто не мають можливості розібратися в їх суті.

Однак і в демократичних державах референдум може бути використаний як противага представницькій демократії. Це може мати місце тоді, коли право призначення референдуму входъить до таких повноважень глави держави чи уряду, що здійснюються ними за власним розсудом.

Всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України (далі - громадяни) рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому Законом.

Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією України, законами України.

На всеукраїнський референдум можуть виноситися декілька питань з однієї проблеми.

За предметом всеукраїнський референдум може бути:

1) про схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум);

2) про зміну території України (ратифікаційний референдум);

3) щодо прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України (законодавчий референдум);

4) з будь-якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України (загальний референдум).

Всеукраїнський референдум проводиться на основі таких загальних принципів:

1) загального права голосу;

2) рівності;

3) законності;

4) прямого волевиявлення;

5) вільної участі у всеукраїнському референдумі;

6) таємності голосування;

7) особистої участі у голосуванні;

8) однократності голосування.

Всеукраїнський референдум за народною ініціативою - це форма прийняття громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення з урахуванням обмежень, встановлених Конституцією України та цим Законом.

Шляхом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні може реалізувати своє виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України (установчу владу) у порядку, який визначений цим Законом.

Питання референдуму - це текст, яким викладається пропозиція референдуму, у вигляді питального речення, що пропонує учаснику всеукраїнського референдуму чіткі відповіді "так" або "ні".

Питання референдуму повинно мати чітке і ясне формулювання, яке не допускає різних тлумачень.

Не може бути ініційовано призначення всеукраїнського референдуму щодо законопроектів з питань:

1) податків;

2) бюджету;

3) амністії.

На всеукраїнський референдум за народною ініціативою не може бути винесене (ініційоване) питання про зміну території України.

Всеукраїнський референдум не може призначатися (проголошуватися) чи проводитися в умовах воєнного чи надзвичайного стану на всій території України.

Порядок призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України

Президент України протягом п'яти днів після отримання від Голови Верховної Ради України закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України видає указ про призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України із зазначенням дати його проведення. Текст закону, що виноситься на затвердження всеукраїнським референдумом про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України, обов'язково додається до указу Президента України.

Указом Президента України про призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України визначається дата його проведення, якою є остання неділя п'ятдесятиденного строку від дня видання указу.

У разі прийняття закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України, укладеного Президентом України, Верховна Рада України приймає рішення про призначення всеукраїнського референдуму про зміну території України.

Постанова Верховної Ради України про призначення всеукраїнського референдуму про зміну території України має містити дату проведення всеукраїнського референдуму та сформульоване питання, що виноситься на референдум. Текст закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України обов'язково додається до постанови Верховної Ради України. Дата проведення відповідного всеукраїнського референдуму призначається на останню неділю п'ятдесятиденного строку від дня прийняття Верховною Радою України постанови про його призначення.

Президент України після отримання рішення Центральної виборчої комісії про загальні підсумки збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму та виконанні вимог частини восьмої статті 22 цього Закону видає указ про проголошення референдуму із зазначенням дати його проведення та сформульованими питаннями або проектом закону, що виносяться на всеукраїнський референдум.

Указом Президента України про призначення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою визначається дата його проведення, якою є остання неділя п'ятдесятиденного строку від дня видання указу.

Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму здійснює Центральна виборча комісія на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії.

Офіційним оголошенням є відповідне оголошення головуючим на засіданні Центральної виборчої комісії про початок процесу відповідного всеукраїнського референдуму.

Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму здійснюється на наступний день після дня опублікування постанови Верховної Ради України про призначення всеукраїнського референдуму чи указу Президента України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму.

Витяг з протоколу засідання Центральної виборчої комісії про оголошення початку процесу всеукраїнського референдуму оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж на третій день з дня оголошення.

Дільниці референдуму

Дільниця референдуму може бути звичайною, спеціальною або закордонною.

Дільниці референдуму утворюються не пізніше як за тридцять п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі. У виняткових випадках дільниці референдуму утворюються не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі з одночасним утворенням дільничних комісій референдуму.

Дільниці референдуму утворюються з кількістю учасників всеукраїнського референдуму від двадцяти осіб до двох тисяч п'ятисот осіб.

Дільниці за розміром поділяються на:

1) малі - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 20 до 500 осіб;

2) середні - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 500 до 1500 осіб;

3) великі - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 1500 до 2500 осіб.

Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічується менша або більша від зазначених меж чисельність учасників всеукраїнського референдуму і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої дільниці або неможливо утворити додаткову дільницю у межах цього територіального округу, у відповідному закладі чи установі, дільниця може бути утворена з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю учасників всеукраїнського референдуму.

Система комісій референдуму

Систему комісій референдуму, що здійснюють підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, становлять:

1) Центральна виборча комісія як центральна комісія референдуму;

2) окружні комісії референдуму;

3) дільничні комісії референдуму.

Повноваження комісій референдуму щодо підготовки та проведення референдуму здійснюються:

1) Центральною виборчою комісією - на всій території України та у закордонному окрузі референдуму;

2) окружною комісією референдуму - у межах територіального округу референдуму;

3) дільничною комісією референдуму - у межах дільниці референдуму.

Складання списків учасників референдуму для звичайних дільниць референдуму здійснюється органами ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) відповідно до Закону України "Про Державний реєстр виборців" та у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

До попереднього списку учасників референдуму на дільниці референдуму включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться вісімнадцять років і які мають право голосу та виборча адреса яких відповідно до відомостей Державного реєстру виборців відноситься до цієї дільниці референдуму. Учасник референдуму може бути включений до списку учасників референдуму тільки на одній дільниці референдуму.

Реєстрація суб'єктів процесу референдуму

Центральна виборча комісія реєструє відповідних суб'єктів процесу референдуму у порядку, визначеному цим Законом та рішенням Центральної виборчої комісії.

Ініціативна група референдуму реєструється відповідно до вимог цього Закону і є суб'єктом процесу референдуму за народною ініціативою.

Офіційні спостерігачі від ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму є суб'єктами процесу всеукраїнського референдуму, якщо вони зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.

Суб'єктами процесу всеукраїнського референдуму є міжнародні спостерігачі, зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.

Президент України є суб'єктом всеукраїнського референдуму як суб'єкт призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму.

Верховна Рада України є суб'єктом всеукраїнського референдуму як суб'єкт ініціювання та призначення всеукраїнського референдуму.

Агітація референдуму - це здійснення будь-якої діяльності, яка спонукає учасників всеукраїнського референдуму голосувати на підтримку чи проти питання референдуму, у тому числі будь-які не заборонені законами України друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на людей, що прямо або опосередковано привертають увагу до питання референдуму, сформувати у суспільстві та у свідомості громадян позитивне або негативне ставлення до питання референдуму або спрямувати політичну поведінку громадян і соціальних груп у їх ставленні до суб'єктів процесу референдуму, у тому числі інформаційні повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються із зазначеною метою.

Голосування учасника всеукраїнського референдуму на всеукраїнському референдумі здійснюється за допомогою бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі (далі - бюлетень для голосування).

Бюлетені для голосування на всеукраїнському референдумі є документами суворої звітності і підлягають обліку. Документація, що забезпечує облік бюлетенів для голосування, передається підприємствами- виготовлювачами, окружними та дільничними комісіями референдуму до Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів референдуму забезпечує передання облікової інформації на збереження до відповідних архівних установ.

Окружна комісія референдуму після прийняття і розгляду протоколів дільничних комісій референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільницях референдуму, у тому числі з позначкою "Уточнений", на підставі протоколів дільничних комісій референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільницях референдуму та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних комісій референдуму, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку з спеціальних дільниць референдуму, утворених на суднах, що перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, а у разі повторного підрахунку голосів учасників референдуму - також протоколу окружної комісії референдуму про повторний підрахунок голосів учасників референдуму на відповідній дільниці референдуму встановлює:

1) кількість бюлетенів для голосування, одержаних окружною комісією референдуму;

2) кількість бюлетенів для голосування, погашених окружною комісією референдуму;

3) кількість бюлетенів для голосування, одержаних дільничними комісіями референдуму територіального округу референдуму;

4) кількість невикористаних бюлетенів для голосування, погашених дільничними комісіями референдуму територіального округу референдуму;

5) загальну кількість учасників референдуму, внесених до списків учасників референдуму на дільницях референдуму територіального округу референдуму;

6) кількість учасників референдуму, які отримали бюлетені для голосування в межах територіального округу референдуму;

7) загальну кількість учасників референдуму, які взяли участь у голосуванні в межах територіального округу референдуму;

8) кількість бюлетенів для голосування, визнаних недійсними;

9) кількість голосів учасників референдуму, поданих на підтримку питання референдуму;

10) кількість голосів учасників референдуму, поданих проти питання референдуму.

Центральна виборча комісія на засіданні приймає, розглядає та оголошує протоколи дільничних комісій референдуму про підсумки голосування на закордонних дільницях референдуму або повідомлення про зміст відповідних протоколів про підрахунок голосів учасників референдуму, переданих засобами технічного зв'язку відповідно до частини п'ятої статті 88 цього Закону.

Оприлюднення результатів всеукраїнського референдуму здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніше ніж на третій день з дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму шляхом опублікування в газетах "Г олос України" та "Урядовий кур'єр" та оприлюднюються в інших засобах масової інформації.

ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ

Отже, всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України (далі - громадяни) рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування.