ГЛОСАРІЙ

Абсентеїзм - неявка частини виборців на виборчі дільниці для голосування і, таким чином, відмова їх від реалізації свого активного виборчого права.

Автономія - у політико-правовому значенні форма самоуправління частини території унітарної держави.

Автономна Республіка Крим - автономна адміністративна одиниця в складі України, невід’ємна частина Української держави.

Активне виборче право - право громадян обирати виборні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Верховенство права - конституційно закріплений у Конституції України принцип, який означає, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Конституція України має найвищу юридичну силу і суб’єкти суспільних відносин зобов’язані беззастережно виконувати відповідні конституційні положення. Закони та інші нормативно-правові акти не повинні суперечити Конституції України. У разі порушення прав громадянина він має право безпосередньо звернутися до суду, посилаючись на Конституцію України.

Вибори - процес, унаслідок якого певна спільність людей шляхом голосування формує державний орган або заповнює вакантну виборну посаду.

Виборча дільниця - територіальна виборча одиниця для проведення голосування і підрахунку голосів на виборах.

Виборча система - порядок організації і проведення виборів до представницьких органів державної влади, місцевого самоврядування і здійснення громадянами своїх виборчих прав.

Виборчий процес - один із основних елементів виборчої системи, що забезпечує організацію проведення виборів у встановленому законом порядку.

Виборчі комісії - передбачені Конституцією і законами України органи для організації та проведення виборів, а саме: Центральна виборча комісія, виборча комісія Автономної Республіки Крим, окружні, дільничні виборчі комісії.

Виборче право - сукупність правових норм, що закріплюють порядок утворення представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і здійснення громадянами своїх виборчих прав шляхом голосування.

Безпосередня (пряма) демократія - безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади, їх пряме волевиявлення під час прийняття державних рішень.

Гарантії депутатської діяльності - засоби й способи, що забезпечують сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень.

Гарантії місцевого самоврядування - це економічні, політичні та правові умови і засоби повної і ефективної реалізації територіальними громадами, органами місцевого самоврядування завдань та функцій місцевого самоврядування.

Гарантії прав і обов’язків - засоби й умови, які забезпечують повне і неухильне здійснення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків суб’єктів.

Громадянин - особа, яка перебуває у сталих юридичних зв’язках з конкретною державою, що виражається саме в наявності відповідного громадянства.

Громадянство - необмежений у просторі й часі правовий зв’язок особи з конкретною державою, який зумовлює поширення на особу всіх конституційних прав та обов’язків.

Громадянське суспільство - це сукупність суспільних (економічних, соціальних, політичних) відносин формальних і неформальних структур, у межах яких задовольняються різноманітні потреби і реалізуються інтереси індивідів та їх груп.

Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням обласних, районних рад.

Демократія - форма організації державної влади й суспільного життя, держава побудована на визнанні народу як джерела влади.

Депутат - виборний член представницького державного органу. В Україні - повноважний представник волі виборців у радах народних депутатів.

Депутатський запит - це вимога депутата, поставлена на сесії до органів та посадових осіб, дати офіційне роз’яснення з питань, що мають суспільне значення і належать до відання Ради.

Депутатська недоторканність - одна з гарантій депутатської діяльності. Відповідно до ст. 80 Конституції України депутатська недоторканність означає, що народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Державні органи - система органів держави, що наділені державно- владними повноваженнями і покликані здійснювати від імені держави управлінські функції.

Державні символи - це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які відображають її суверенітет, а в деяких випадках символізують певний історичний або ідеологічний зміст.

Державний суверенітет - верховенство державної влади всередині країни та її незалежність у зовнішньополітичній сфері.

Джерела конституційного права - нормативно-правові акти, за допомогою яких встановлюються і отримують юридичну силу державно- правові норми.

Законодавча влада - це делегована народом своїм представникам у парламенті (конгресі, сеймі тощо) влада (виключне право) видавати закони, тобто нормативні акти, які мають вищу юридичну силу.

Законодавчий процес - юридично регламентований порядок законодавчої діяльності Верховної Ради України.

Іноземні громадяни - це особи, які не є громадянами України і мають докази своєї належності до громадянства іншої держави.

Імпічмент - спеціальна процедура усунення з посади вищих посадових осіб держави.

Інститут конституційного права - це система норм, що регулює однорідні і органічно пов’язані між собою конституційно-правові відносини в межах даної галузі права.

Конституційний лад - передбачена Конституцією форма організації держави і система суспільних відносин, що охоплює багатогранні аспекти соціально-економічного, духовного та політичного розвитку країни.

Народовладдя - широка і реальна участь громадян держави в управлінні справами держави і суспільства. У Конституції України закріплено, що вся влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади.

Народний суверенітет - повновладдя народу, здійснення ним своєї невід’ємної і неподільної влади самостійно і незалежно від будь-яких інших соціальних сил.

Конституція - основний закон держави, який закріплює основи конституційного ладу і державного устрою конкретної країни, основи правового статусу особи, порядок організації та компетенцію органів держави, виборчу систему.

Конституція Автономної Республіки Крим - нормативний акт, що закріплює конституційні основи і повноваження Автономної Республіки Крим, систему державних органів та місцевого самоврядування в республіці, гарантії статусу і повноважень Автономної Республіки Крим. Конституція Автономної Республіки Крим приймається на підставі Конституції України і відповідає їй. Чинна Конституція АРК прийнята Верховною Радою Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 р.

Конституція України - основний нормативний акт Української держави, який закріплює її конституційний лад, основи правового статусу особи, державний і територіальний устрій, систему й принципи організації та діяльності державних органів, виборчу систему.

Конституційно-правові відносини - це суспільні відносини, які урегульовано нормою конституційного права і змістом яких є юридичний зв’язок між суб’єктами у формі взаємних прав і обов’язків, передбачених даною правовою нормою.

Конституційно-правова відповідальність - самостійний, встановлений в нормах конституційного права України вид юридичної відповідальності, спрямований на забезпечення правової охорони Конституції України, який передбачає необхідність для суб'єктів конституційного правопорушення відповідати за свою юридична значиму поведінку, що реалізується у сфері конституційно-правових відносин.

Конституційно-правова норма - це встановлене або санкціоноване державою загальнообов’язкове правило поведінки, що регулює конституційно-правові відносини.

Конституційне право України - це провідна галузь права, яка являє собою сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють основи соціально-економічної структури суспільства, його політичну систему, правовий статус особи з метою забезпечення умов для здійснення державної влади в країні.

Конституціоналізм - наукова концепція (про конституційну державу, конституційне правління), згідно з якою конституція встановлює процедуру здійснення владних функцій, обмежує функції державної влади.

Місцева державна адміністрація - місцевий орган виконавчої влади, який здійснює в межах своїх повноважень виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади (жителів села, селища, міста) самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування шляхом прямого голосування.

Наука конституційного права - це складова частина юридичної науки України, яка розкриває закономірності й тенденції конституційного регулювання суспільних відносин у державі, становлення конституціоналізму, конституційної законності, формулює основний понятійний апарат, наукові категорії, що їх застосовує, аналізує чинне конституційно-правове законодавство, роль, функції та призначення конституційно-правових інститутів.

Народовладдя - широка і реальна участь громадян держави в управлінні справами держави і суспільства. У Конституції України закріплено, що вся влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади.

Народний суверенітет - повновладдя народу, здійснення ним своєї невід’ємної і неподільної влади самостійно і незалежно від будь-яких інших соціальних сил.

Національний режим - вид правового режиму, за яким громадянину або юридичній особі однієї держави надаються на території іншої держави ті самі права, пільги, що їх надає ця держава своїм громадянам або юридичним особам.

Натуралізація - надання державою громадянства іноземцям, які порушили відповідне клопотання про громадянство перед уповноваженим компетентним державним органом.

Омбудсмен - у західних країнах особа, що здійснює парламентський контроль за діяльністю уряду; призначається парламентом і має широкі контрольні повноваження щодо додержання конституційних прав та свобод людини і громадянина. Аналогічна посада існує в Україні - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Оптація - добровільний вибір громадянства при переході території від однієї держави до іншої.

Органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.

Основні принципи Автономної Республіки Крим - це визначені в ст. 3 Конституції АРК основні вихідні положення - демократія та народовладдя; верховенство права; конституційність; дотримання і забезпечення прав і свобод особи й громадянина; законність, виборність, колегіальність; гласність; поєднання інтересів Автономної Республіки Крим із загальнодержавними інтересами України.

Особа без громадянства (апатрид) - особа, що не має прав громадянства жодної держави.

Парламент - виборний законодавчий орган у ряді зарубіжних країн. Таким представницьким вищим органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України.

Пасивне виборче право - право громадян бути обраними до складу виборних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Плебісцит - опитування населення з найважливіших питань державного життя. Плебісцит, як правило, провадиться з питань визначення статусу відповідної території, відокремлення і самостійного існування націй, форми державного управління тощо.

Правова держава - це держава, в якій панує право, де діяльність держави, її органів та посадових осіб здійснюється на підставі і в межах, визначених правом, де держава відповідає перед особою за свою діяльність.

Правовий статус особи - сукупність закріплених у законодавстві прав, свобод, обов’язків громадян та гарантії їх здійснення.

Право притулку - право держави дозволити в’їзд і проживання на своїй території іноземцю, який зазнає утисків на батьківщині за політичну, наукову або релігійну діяльність.

Правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Предмет галузі права - суспільні відносини, що регулюються нормами відповідної галузі права.

Предмет конституційного права - конституційно-правові відносини, що регулюються нормами конституційного права. До них належать два види суспільних відносин, які виникають:1) з приводу устрою держави й організації державної влади в країні; 2) між людиною і державою і стосуються основоположних принципів правового статусу особи, зокрема наділення громадян конституційними правами й обов’язками та реалізації ними прав і демократичних свобод.

Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів та відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Президент - У країнах з республіканською формою правління - глава держави. В Україні Президент України є главою держави і виступає від її імені, обирається громадянами України строком на п’ять років.

Правосуддя - в Україні діяльність спеціальних державних органів - судів, яка здійснюється ними в судових засіданнях у формі конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства.

Районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Система науки конституційного права України - підпорядкована сукупність відносно самостійних комплексів теоретичних положень, логічний взаємозв'язок яких визначається насамперед системою конституційного права України як галузі права.

Сільські, селищні, міські ради - органи місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Суб’єкти конституційно-правових відносин - особи (фізичні та юридичні), на яких конституційно-правові норми покладають певні обов’язки і кому надають права. До суб’єктів конституційно-правових відносин відносяться: фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства); спільноти людей (народ, який є джерелом влади в Україні); держава та її складові частини (наприклад, Автономна Республіка Крим); органи державної влади та місцевого самоврядування, депутати, політичні партії та масові громадські організації.

Сутність конституції - це найбільш важливі якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики основного закону суспільства й держави, що знаходять свій предметний вираз у його змісті.

Уряд - найвищий орган виконавчої влади, який здійснює безпосереднє управління країною. В Україні таким вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.

Територіальна громада - жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно- територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Функції місцевого самоврядування - це основні напрямки діяльності територіальних громад, органів місцевого самоврядування по вирішенню завдань місцевого самоврядування.

Юридичні властивості конституції - це такі її ознаки, що характеризують конституцію як Основний Закон держави та суспільства.