1.1. Філософія науки в системі філософського знання
Бурхливий розвиток науки в XX–ХХІ ст., поширення її впливу майже на всі галузі сучасного суспільства викликають потребу в аналізі науки як специфічного явища в системі культури. Комплексний підхід до вивчення науки повинна здійснювати філософія науки.
Філософія науки – це розділ філософії, предметом якого є цілісне і комплексне осмислення науки як специфічної галузі людської діяльності в усіх її іпостасях – пізнавальній, методологічній, соціокультурній та ін.
Розвиток самої філософії науки в другій половині XX ст. веде до формування її як комплексної дисципліни. Загальну логіку історичного розвитку науки, його періодизацію вивчає історія науки. Головним, найбільш розвинутим підрозділом філософії науки є методологія науки. Якщо раніше поняття методології науки охоплювало переважно сукупність уявлень про філософські основи науково-пізнавальної діяльності, то зараз вона являє собою внутрішньо диференційовану і спеціалізовану галузь знання. Від теорії пізнання, яка досліджує пізнавальний процес у цілому, методологію науки відрізняє акцент на методах, шляхах досягнення істинного та ефективного в практичній діяльності ефективного знання. Методологія науки відрізняється своєю спрямованістю на вивчення внутрішніх механізмів, логіки руху й організації знання.
Методологія науки вивчає структуру пізнавального процесу та його елементів (наукових мов, теорій, гіпотез, наукових пояснень тощо), методи формування, організації й обґрунтування знання.
Предметом методології науки є загальні закономірності та тенденції наукового пізнання як особливої діяльності з виробництва наукових знань в їх історичному розвитку і соціокультурному контексті. Головна мета методології науки – виявити й дослідити передумови, рушійні сили, закономірності зростання і функціонування наукового знання. Особлива увага приділяється аналізу формування, структурі, розвитку і зміні наукових теорій.
Сучасна методологія науки не має мети розробити універсальний метод або систему методів, які могли б забезпечити успіх для всіх наук. Вона не формулює якихось спеціальних рецептів і наказів, які б нав’язувались ученим. Вона намагається всебічно, повніше описати й пояснити феномен науки на різних етапах її розвитку, щоб студент, аспірант, спеціаліст, учений глибше усвідомлював загальний контекст науки як цілого та власне місце у системі наукового поступу. Якщо студент, спеціаліст якоїсь конкретної галузі формально ставиться до своєї діяльності, то вивчення філософії і методології науки може здаватися йому зайвим, непотрібним. Але справді творча діяльність у своїй галузі конче потребує ґрунтовного ознайомлення з проблемами філософії і методології науки, яка дає можливість студенту, аспірантові глибше засвоїти знання своєї спеціальності, тому що допомагає зрозуміти структуру, функції конкретно-наукових знань і наукової діяльності й таким чином оптимізувати власну діяльність.
В останні десятиліття потужно розвивається як розділ філософії науки філософія техніки, яка все більше набуває характеру самостійної філософської науки. Соціокультурні аспекти функціонування і розвитку науки вивчає соціологія науки.