СТРУКТУРИЗАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ВИТРАТ ЯК ЕЛЕМЕНТА ЧИСТОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ ЗА КРИТЕРІЄМ ІННОВАЦІЙНОСТІ

Розглянемо наступну складову, що формує ЧВП за витрата­ми, — державні витрати. На нашу думку, можна виокремити чотири головні елементи, що цікавлять нас з точки зору інноваційності та можуть бути споріднені з розглянутими раніше видами витрат:

• у структурі державних витрат на споживання: державні витрати на споживання традиційних та інноваційних товарів і послуг;

• у структурі державних інвестиційних витрат: державні традицій­но та інноваційно орієнтовані інвестиційні витрати.

Щодо останніх, то особливо слід підкреслити, що саме на держа­вному рівні повинна формуватися інвестиційна політика, спрямована на підтримку фундаментальної науки, стимулювання прискореного розвитку високотехнологічних галузей, надання привілеїв окремим великим інноваційним проектам на початкових стадіях їх реалізації. Особливої актуальності формування виваженої інвестиційної політи­ки набуває в умовах транзитивної економіки, яка визначається підви­щеним ризиком, коли важко визначити зважену дохідність інвестицій або взагалі неможливо кількісно оцінити зв’язок поточних інвестицій з майбутніми вигодами. Іншими словами, державні інвестиції повинні не спричиняти додаткової конкуренції на інвестиційному ринку, а під­тримувати його розвиток, зокрема й інфраструктурний, особливо тих його елементів, які не в змозі достатньо розвиватися в умовах жорсткої фінансової конкуренції, але є вкрай необхідними для забезпечення кон­курентоспроможності держави на світовому ринку.

На нашу думку, головною і найсуттєвішою відмінністю державних витрат є їх регламентованість, залежність від напрямків та пріоритетів державної політики. Структура державних витрат обумовлена тими ціля­ми, що стоять перед урядом у конкретному періоді. У формалізованому вигляді складові державних витрат пропонується подати у такому вигляді:

де- державні витрати на споживання відповідно тради­

ційних та інноваційних товарів і послуг;

- відповідно державні традиційно та інноваційно орієн­товані інвестиції.

Можна здійснити групування видів державних витрат таким чином: де- сукупні державні витрати на споживання товарів і послуг; де- сукупні державні інвестиції.

Звернемо увагу на те, що трансфертні виплати, які здійснюються державою, не включаються до результативного показника (в даному випадку - до сукупних державних витрат і, як наслідок, до ЧВП), то­му що вони не відображають збільшення поточного виробництва. Але вони формують персональний дохід після сплати податків, про який йшла мова при розгляді споживчих витрат населення. Отже, щоб відійти від спрощення, що дохід після сплати податків дорівнює ЧВП, потрібно врахувати існуючий податковий тягар (який форму­ється за рахунок податкового навантаження з боку держави) на кін­цевих споживачів і виробників продуктів і послуг, одержувачів доходів і власників майна, а також трансфертні виплати, що здійснюються у зво­ротному напрямку:

де P∏h - середній рівень податкового навантаження на ЧВП з ура­хуванням трансфертних виплат;

Р_ТВ - середній рівень державних трансфертних виплат у ЧВП, який розраховується за формулою :

де ТВ - сукупні трансфертні виплати за відповідний період.

Вагоме значення для оцінки інноваційної спрямованості держа­вної політики розвитку економіки будуть мати показники, що ха­рактеризують структуру державних витрат за елементами, які розглядалися вище. Насамперед мова йде про показник, який визначає частку суми інноваційно орієнтованих інвестиційних витрат і витрат на споживання інноваційних товарів у сукупних державних витратах, що може розраховуватися за формулою:

5.2.