Завдання до теми та методики їх розв’язання

Завдання 1. Провести логічний аналіз дедуктивних міркувань засобами логіки висловлювань.

Алгоритм виконання завдання:

1. З’ясувати засновки міркування.

2. З’ясувати висновок міркування.

3. З’ясувати логічну форму та різновид міркування.

Приклад: Проаналізуємо дедуктивне міркування «Я мислю, отже, я існую».

Відновимо його у повному вигляді.

Якщо я мислю, то я існую.

Я мислю.

Отже, я існую.

Логічна форма або схема цього дедуктивного міркування має такий вигляд:

Це схема умовно-категоричного виводу, стверджувальний модус.

Вправа 1. З’ясуйте логічну форму та різновид дедуктивних міркувань. Якщо це потрібно, відновіть міркування у повному вигляді.

1.1. Якщо три певних елементи обчислювальної машини мають дефекти, то машина не буде працювати. Обчислювальна машина не працює. Отже, ці три її елементи мають дефекти.

1.2. Якщо світло проходить крізь будь-яке поглинаюче середо­вище, то в спектрі з’являються темні смуги. Але в цьому спектрі немає темних смуг. Отже, світло не пройшло крізь поглинаюче середовище.

1.3. Якщо через провідник пропустити електричний струм, то він буде знаходитись в електричному колі. Через провідник електрич-

ний струм не проходить. Отже, провідник не знаходиться у елек­тричному колі.

1.4. Людина не могла б успішно орієнтуватись і діяти у навко­лишньому середовищі, якби її відчуття не давали їй правильного уявлення про це середовище. Але, як відомо, людина успішно орієнтується і діє. Отже, відчуття людини дають їй правильне уявлення про навколишнє середовище.

1.5. Якщо Михайло Грушевський видатний історик, то його праці широко відомі. Праці Михайла Грушевського широко відомі. Отже, Михайло Грушевський - видатний історик.

1.6. Математику не можна було б застосовувати до пізнання об’єктивного світу, якби її положення не були б відображенням цього світу.

1.7. Якщо філософ - дуаліст, то він не матеріаліст. Якщо філософ -діалектик, то він не метафізик. Він матеріаліст або метафізик. Отже, він не дуаліст і не діалектик.

1.8. Якщо філософ є послідовним матеріалістом, то він не агнос­тик. Отже, якщо філософ є агностиком, то він не є послідовним мате­ріалістом.

1.9. Якщо філософ не діалектик, то і не марксист. Отже, якщо філософ - марксист - то він діалектик.

1.10. Якщо філософ є послідовним матеріалістом, то він визнає пізнаваність світу. Якщо філософ визнає пізнаваність світу - то він не є агностиком. Отже, якщо філософ є послідовним матеріалістом, то він не є агностиком.

1.11. Якщо людина прийняла якесь рішення і вона правильно вихована, то вона подолає усі конкуруючі бажання. Людина прийняла рішення, але не подолала деяких конкуруючих бажань. Отже, вона неправильно вихована.

1.12. Якщо дане явище психічне, то воно обумовлено зовнішнім впливом на організм. Якщо воно фізіологічне, то воно також обумовлено зовнішнім впливом на організм. Дане явище не психічне і не фізіологічне. Отже, воно не обумовлене зовнішнім впливом на організм.

1.13. Якщо людина задоволена роботою і щаслива у сімейному житті, то у неї немає причин жалітися на долю. У цієї людини є причина жалітися на долю. Отже, вона або задоволена роботою, але не щаслива у сімейному житті, або щаслива у сімейному житті, але не задоволена роботою.

1.14. Якщо злочинці є душевнохворими, то вони повинні бути ізольовані від суспільства. Якщо злочинці - нормальні люди, то вони повинні бути покарані. Отже, злочинці повинні бути або ізольовані від суспільства, або покарані.

1.15. Якщо студент хоче успішно скласти іспит з логіки, то йому потрібно регулярно розв’язувати логічні завдання. Якщо студент хоче успішно скласти іспит з логіки, то він повинен блискуче знати теорію. Але студент нерегулярно розв’язував логічні завдання або не знає блискуче теорію.

1.16. Оскільки поняття може бути абстрактним або конкретним, то, знаючи, що поняття «Батьківщина» є конкретним, можна зробити висновок, що його не можна назвати абстрактним.

1.17. Кожне судження може бути істинним або хибним. Оскільки судження «Аристотель - давньогрецький філософ» не є хибним, отже, воно - істинне.

1.18. Студент вибрав для своєї курсової роботи тему, пов’язану з формуванням логічного мислення у школярів. Це випливає з того, що у нього не було інших варіантів: або названа тема, або тема, пов’язана з історією логіки, а від останньої він відмовився, вважаючи її менш цікавою.

1.19. Автором цього малюнка міг бути Леонардо або хтось із його учнів. Експертиза встановила, що Леонардо да Вінчі не є автором малюнка. Отже, його автор, - хтось із його учнів.

1.20. Люди бувають інтровертами або екстравертами. Вольтер був екстраверт. Отже, Вольтер не був інтровертом.

1.21. Країна може бути у стані війни із сусідньою країною або вона може бути у стані миру із нею. Ця країна є у стані війни із сусід­ньою країною. Отже, ця країна не знаходиться у стані миру із сусід­ньою країною.

1.22. Оскільки в ході слідства точно встановлено, що злочин міг здійснити тільки один із підозрюваних: А, В або ж С, а також те, що А і В мають переконливі алібі, то обвинувачення було висунуто проти С.

1.23. У зв’язку з тим, що серед злочинів виділяють військові і державні, даний злочин слід вважати державним, оскільки за своєю характеристикою його не можна кваліфікувати як військовий.

1.24. За певною кримінальною справою людина може бути осудною або неосудною. Заданою справою особа H є осудною. Отже, за даною справою особа H не є неосудною.

1.25. Зобов’язання між фізичними особами можуть бути укладені у вигляді або усних, або письмових контрактів. Зобов’язання між фізичними особами А і В не укладені у вигляді усного контракту. Отже, зобов’язання між фізичними особами А і В укладені у вигляді письмового контракту.

1.26. Вирок суду може бути або обвинувальним, або виправдальним. Вирок суду є обвинувальним. Отже, у цій справі вирок не був виправдальним.

1.27. Даний злочин вчинив M або Н. Неправильно, що даний злочин вчинив М. Отже, даний злочин вчинив Н.

1.28. Складова частина судження може бути суб’єктом або преди­катом або зв’язкою. Ця складова частина судження не є суб’єктом і зв’язкою. Отже, вона є предикатом.

1.29. Те чи інше слово можна виділити, надрукувавши його курсивом або підкресливши. Це слово надруковано курсивом. Отже, воно не підкреслено.

1.30. Кожне водоймище може бути або прісним, або солоним. Але дане водоймище не може бути солоним. Отже, воно прісне.

Завдання 2. Визначити правильність дедуктивного міркування засобами логіки висловлювань.

Алгоритм виконання завдання:

1. Визначити логічну формулу міркування.

2. Скласти кон’юнкцію висловлювань, що виражають засновки міркування.

3. Перевірити, чи логічно випливає з цієї кон’юнкції засновків висловлювання, яке є висновком міркування. Якщо так, тоді міркування є правильним. Якщо-ні, тоді міркування не є правильним.

Приклад: Проаналізуємо дедуктивне міркування: «Якщо заснов­ки є істинними та міркування є правильними, тоді висновок є істин­ним. Отже, засновки не є істинними або міркування не є правильним».

Спочатку відновимо його у повному вигляді.

Якщо засновки є істинними та міркування є правильним, тоді висновок є істинним.

Висновок не є істинним.

Отже, засновки не є істинними або міркування не є правильним. Логічна форма цього дедуктивного міркування має такий вигляд: де:

Засновки є істинними - р ;

Міркування є правильним - q ;

Висновок є істинним — г.

З’єднаємо засновки міркування логічним сполучником

«кон ’юнкція»:

Визначимо, чи випливає з цієї кон’юнкції засновків висновок міркування. Для цього з’ясуємо чи є дана формула

логічним законом. Застосуємо метод таблиць істинності.

Досліджуване висловлювання є логічним законом.

Вправа 2. Визначте правомірність висновку у наведених дедуктивних міркуваннях.

2.1. Якщо ця людина повнолітня, вона має право голосу. Вона - неповнолітня. Отже, вона не має права голосу.

2.2. Якщо змінюються економічні відносини, змінюється і правосвідомість. Економічні відносини змінились. Отже, змінилась і правосвідомість.

2.3. Деякі люди, які не виконують своїх обіцянок, є безвольними або непорядними. H не назвеш непорядним. Отже, він безвольний.

2.4. Якщо б ми не вивчали філософію, то не мали б правильного розуміння законів розвитку. Але оскільки ми вивчаємо філософію, отже, ми маємо правильне розуміння законів розвитку.

2.5. Якщо злочин здійснив О, то він повинен знати, з допомогою якої зброї це зроблено. Однак O не знає, яка зброя використана при здійсненні злочину. Отже, він не міг його здійснити.

2.6. Якщо дія обов’язкова, то вона не заборонена. Те, що не заборонено - дозволено. Отже, якщо дія обов’язкова, то вона дозволена.

2.7. Якщо вирок не обгрунтований, то він буде відмінений. Даний вирок відмінений. Отже, він не обґрунтований.

2.8. Якщо обвинувачений був у себе вдома, то він не був на місці злочину. Але обвинуваченого не було вдома. Отже, він був на місці злочину.

2.9. Кримінальна справа не може бути порушена, якщо відсутній склад злочину. Склад злочину відсутній. Отже, кримінальна справа не може бути порушена.

2.10. Якщо особа винна у вчиненні злочину, то вона підпадає під кримінальну відповідальність і покарання. В винний у вчиненні зло­чину. Отже, В підпадає під кримінальну відповідальність і покарання.

2.11. Вирок не може бути залишений у силі, якщо об’єктивність свідчень свідків викликає сумнів. Вирок по справі K може бути залишений у силі. Отже, об’єктивність свідчень свідків не викликає сумнівів.

2.12. Якщо людина не знає законів, то це не звільняє її від юридичної відповідальності.

2.13. Якщо якась річ стає товаром, то вона має ціну. Твори мистецтва стали товаром, отже, вони мають ціну.

2.14. Якщо на гірську породу тривалий час впливають сонячні промені, то вона руйнується. Гірська порода зруйнувалась. Отже, на неї тривалий час впливали сонячні промені.

2.15. При температурі O⁰C вода може знаходитись в атмосфері у газоподібному, рідкому або твердому стані. Температура повітря O⁰C і в атмосфері наявні кристали льоду. Отже, вода в атмосфері не знаходиться в газоподібному і рідкому стані.

2.16. Якщо геометрична фігура квадрат, тоді діагоналі її взаємно перпендикулярні і діляться навпіл у точці перетину. Ця фігура не квадрат. Отже, її діагоналі не є взаємно перпендикулярними і не діляться навпіл у точці перетину.

2.17. Якщо у простому силогізмі засновки істинні і дотримано правил виводу, то висновок буде істинним. Висновок даного силогізму істинний. Отже, його засновки істинні і правил виводу дотримано.

2.18. Формула логіки висловлювань є протиріччям, якщо вона є кон’юнкцією змінної та її заперечення. Дана формула не є кон’юнкцією змінної та її заперечення. Отже, ця формула не є протиріччям.

2.19. Формула логіки висловлювань є тавтологією, якщо вона є диз’юнкцією змінної та її заперечень. Дана формула не є тавтологією. Отже, вона не є диз’юнкцією змінної та її заперечення.

2.20. Будь-яке атрибутивне судження є або загальним, або частковим, або одиничним. Це судження - одиничне. Отже, воно не є ні загальним, ні частковим.

2.21. Ця людина журналіст або юрист. Вона - журналіст. Отже, вона не юрист.

2.22. Для двох чисел А і В або А>В, або A=B, або А < В. Неправильно, що A ≥ В. Отже, А< В.

2.23. Складова категоричного судження може бути S або Р. Але ця частина судження є S. Отже, вона не є Р.

2.24. Або зламано спусковий гачок, або порох відсирів. Але порох не відсирів. Отже, зламано спусковий гачок.

2.25. Якщо я вистрибну з вікна, то отримаю пошкодження. Якщо ж я піду сходами, то можу згоріти. Але я не хочу ні отримати пошко­джень, ні згоріти. Отже, я не повинен ні йти сходами, ні стрибати з вікна.

2.26. Якщо H діяв з власної волі, то він людина нечесна. Якщо він діяв не з власної волі, то він іграшка в руках іншого. Але H діяв або з власної волі, або ні. Отже, він або нечесна людина, або маріонетка.

2.27. Успіх у творчості людини залежить від вроджених або набутих здібностей. Творчий успіх цієї людини залежить від набутих здібностей. Отже, творчий успіх цієї людини не залежить від вроджених здібностей.

2.28. Будь-яке поняття є або загальним, або одиничним. Це поняття не є загальним. Отже, воно одиничне.

2.29. Логічні помилки бувають або навмисними, або ненавмис­ними. Ця людина не могла навмисно порушити вимог логіки. Отже, її помилка є ненавмисною.

2.30. Хто не вивчав логіки, той не зрозуміє цього міркування. Він зрозумів це міркування. Отже, він вивчав логіку.

Завдання 3. Зробити висновки, якщо це можливо, із атрибу­тивних суджень за допомогою конверсії, обверсії та контрапозиції.

Алгоритм виконання завдання:

1. З’ясувати структуру вихідного судження. Якщо потрібно, при­вести його до нормальної форми.

2. Визначити тип вихідного судження і записати його логічну формулу.

3. Зробити висновок із вихідного судження за правилом безпо­середнього силогізму.

Приклад: Зробимо висновок із судження «Ніхто не охопить не- охопне».

Приведемо це судження до нормальної форми: «Жодна люоина нездатна охопити неохопне».

Визначимо його структуру: суб’єкт - «людина», предикат - «здатна охопити неохопне», зв’язка - «не є», квантор спільності - «жодна».

Це загальнозаперечне судження, тип Е. Його логічна форма є такою: «Жоден S не є Р».

Зробимо висновок за правилом перетворення:

«Усілюди здатні охопити охопне».

Зробимо висновок за правилом обернення: «Жоден охопивший неохопне - не людина».

Зробимо висновок за правилом протиставлення предикату:

«Деякі охопивші охопне слюди».

Вправа 3. Зробіть висновки, якщо це можливо, із наведених атрибутивних суджень за допомогою конверсії, обверсії та контрапозиції.

3.1. Усі планети обертаються навколо своєї осі.

3.2. Деякі люди не вміють плавати

3.3. Не всі прийняті рішення обґрунтовані.

3.4. Деякі тварини - хижаки.

3.5. Усі присутні проголосували за нашого кандидата.

3.6. Деякі закони логіки були сформульовані Аристотелем.

3.7. Жоден зі студентів не відповів на поставлене запитання.

3.8. Деякі люди - дальтоніки.

3.9. Усі люди - мислячі істоти.

3.10. Жоден патріот не зневажає культуру свого народу.

3.11. Деякі метали не тонуть у вод і.

3.12. Усі люди - актори.

3.13. Незнання не є аргументом.

3.14. Деякі математики є логіками.

3.15. Усі українці - слов’яни.

3.16. Будь-яке порівняння має вади.

3.17. Ніщо не виникає з нічого.

3.18. Деякі віруючі - католики.

3.19. Усі релігії засновані на вірі.

3.20. Жоден адвокат не є прокурором.

3.21. Будь-яке визначення є запереченням.

3.22. Деякі військові не є офіцерами.

3.23. Жодне наука не існує без доказів.

3.24. Деякі студенти є заочниками.

3.25. Деякі науки не є гуманітарними.

3.26. Зловживання не забороняє вживання.

3.27. Жоден хижак не є травоїдним.

3.28. Деякі отруйні рослини не є грибами.

3.29. Деякі із законів не є гуманними.

3.30. Страждання - це спонукання до діяльності.

Завдання 4. Зробити висновки за логічним квадратом.

Алгоритм виконання завдання:

1. Проаналізувати вихідне судження: з’ясувати структуру судження, якщо потрібно привести його до нормальної форми, записати логічну форму судження, вказати його тип і значення істинності.

2. Знайти за логічним квадратом наслідки в нормальній формі, вказати їхнє значення істинності.

3. Сформулювати наслідки в термінах вихідного судження.

Приклад: Зробимо висновки за логічним квадратом із судження «Усі зусилля вирішити проблему безрезультатні».

Проаналізуємо вихідне судження: суб’єкт - «зусилля вирішити проблему», предикат - «безрезультатні», зв’язка - «є», квантор спільності - «усі», логічна форма - «всі S є Р», тип А, хибне.

Із відношення підпорядкування випливає:

Із відношення суперечності випливає:

Із відношення протилежності випливає:

Отже, хибне судження: «Деякі зусилля вирішити проблему безре­зультатні».

Істинне судження: «Деякі зусилля вирішити проблему небезре­зультатні».

Істинне судження: «Жодне зусилля вирішити проблему небезре­зультатне».

Вправа 4. Зробіть висновки із наведених атрибутивних суджень за логічним квадратом.

1.1. Не всі студенти вивчають логіку.

1.2. Тільки один метал рідкий.

1.3. Все добре, що добре закінчується.

1.4. Рослини позбавлені здатності руху.

1.5. Немає безсмертних людей.

1.6. Людям властиво помилятися.

1.7. Деякі організми не руйнуються.

1.8. Деякі ліки більш небезпечні, ніж хвороби.

1.9. Жоден організм на Місяці не виявлений.

1.10. Не кожен зважиться на подібний вчинок.

1.11. Усе логічне - правильне.

1.12. Жодна цифра не є буквою.

1.13. Деякі актори - режисери.

1.14. Усі дилетанти є аматорами.

1.15. Ніщо дороге не є дешевим.

1.16. Усі екзамени - випробування.

1.17. Ніщо легке не є важким.

1.18. Деякі відповіді не є заперечними.

1.19. Усі переможці - гравці.

1.20. Деякі вимірювальні прилади - лінійки.

1.21. Усе відоме є знайомим.

1.22. Деякі дерева є вічнозеленими.

1.23. Жоден овоч не є фруктом.

1.24. Будь-який шифр є код.

1.25. Деякі люди не є альпіністами.

1.26. Жоден закон не є беззаконня.

1.27. Усе святе є вічне.

1.28. Деякі моря є озерами.

1.29. Жоден оригінал не є копією.

1.30. Будь-який народ є нацією.

Завдання 5. Проаналізувати простий силогізм.

Алгоритм виконання завдання:

1. Якщо силогізм поданий у довільній формі, привести його до нормальної форми. Записати перший засновок, другий засновок і під розділовою рискою - висновок.

2. Визначити суб’єкт і предикат висновку, позначивши їх, відповідно, латинськими буквами S і Р. Перенести позначення SiPy засновки і визначити середній термін, позначивши його латинською буквою М. Якщо необхідно, перебудувати засновки і висновки так, щоб їх граматична форма відповідала логічній формі.

3. Перевірити ідентичність середнього терміна в обох засновках. Якщо середній термін не ідентичний, аналіз силогізму припиняється і робиться висновок, що силогізм неправильний, оскільки порушено перше правило термінів.

Якщо середній термін виражений суперечливими поняттями - M і не-М, то проводимо з одним із засновків операцію перетворення. Якщо середній термін ідентичний в обох засновках, аналіз продовжується.

4. Перевірити порядок розташування засновків. У нормальній формі силогізму більший засновок займає перше місце, а менший засновок, відповідно, - друге місце. Якщо необхідно, то слід поміняти засновки місцями.

5. Визначити фігуру і модус силогізму. Якщо модус відповідає правильним модусам даної фігури силогізму, аналіз припиняється і робиться висновок, що силогізм правильний. Якщо модус не відповідає правильним модусам даної фігури силогізму, це означає, що силогізм неправильний.

Якщо виявилось, що силогізм неправильний, починаємо шукати допущену помилку, перевіряючи послідовність виконання кожного загального правила силогізму, поки не виявимо, яке саме правило порушено.

Приклад: Проаналізуємо простий силогізм: «Кожний громадянин України має право на освіту. Петренко - громадянин України. Отже, Петренко має право на освіту.».

Приведемо наведений силогізм до нормальної форми:

іту.

Визначимо суб’єкт іпредикат його висновку:

«У-

Перенесемо позначення SiPy його засновки і визначимо середній термін:

Перевіривши ідентичність середнього терміна, робимо висновок, що середній термін - «громадянин України» — ідентичний в обох засновках досліджуваного силогізму.

Перевіривши порядок розташування засновків, з’ясовуємо, що у досліджуваному силогізмі більший засновок займає перше місце, а менший - друге.

Визначаємо фігуру досліджуваного силогізму. За положенням середнього терміна з’ясовуємо, що це перша фігура.

Визначаємо модус досліджуваного силогізму за типом суджень, які входять до його засновків і висновку. Модус даного силогізму All.

Цей модус відповідає правильному модусу першої фігури. Отже, даний силогізм є правильним.

Вправа 5. Проаналізуйте наведені прості силогізми.

5.1. Усі підручники написані науково-популярним стилем. Ця книжка - підручник. Отже, ця книжка написана науково-популярним стилем.

5.2. Будь-яка схема - це спрощення реальності. Кола Ейлера - логічна схема. Отже, кола Ейлера - спрощення реальності.

5.1. Кожна людина може помилятися. H - людина. Отже, H може помилятися.

5.2. Стародавні греки зробили значний внесок у розвиток філо­софії. Спартанці - стародавні греки. Отже, спартанці зробили значний внесок у розвиток філософії.

5.3. Деякі речення є простими. Усі судження - речення. Отже, деякі судження є простими реченнями.

5.4. Деякі телевізори - кольорові. Деякі телевізори не є транзисторними. Отже, деякі кольорові телевізори не є транзисторними.

5.5. Деякі письменники -жінки. Усі жінки люблять квіти. Отже, серед тих, хто любить квіти, є жінки.

5.6. Хабар - корисний злочин. Хабар - карний вчинок. Отже, серед карних вчинків є корисні злочини.

5.7. Кожна чесна людина виконує свої обіцянки. Ця людина не виконує своїх обіцянок. Отже, ця людина - нечесна.

5.8. Жодна планета не є астероїдом. Деякі небесні тіла не є астероїдами. Отже, деякі небесні тіла не є планетами.

5.9. Деякі діти розсудливі. Ця людина розсудлива. Отже, ця людина - дитина.

5.10. Усі актори марнославні. Марнославні люди прагнуть до успіху. Отже, всі актори прагнуть до успіху.

5.11. Деякі твори мистецтва безцінні. Серед творів мистецтва є шедеври. Отже, серед безцінних речей є і шедеври.

5.12. Думка не є матеріальним явищем. Судження - це думка. Отже, судження не є матеріальним явищем.

5.13. Будь-який початок важкий. Будь-яка справа має початок. Отже, будь-яка справа важка.

5.14. Усі люди народжені вільними. Я - людина. Отже, я народжений вільним.

5.15. Усі, хто любить театр, ходять в театр часто. Ми ходимо в театр часто. Отже, ми любимо театр.

5.16. Жодна дитина не любить насилля. Я також не люблю насилля. Отже, я - дитина.

5.17. Усі квіти - рослини. Mox - також рослина. Отже, мох - квітка.

5.18. Деякі злочинці мають вищу освіту. Жоден сзудент не має вищої освіти. Отже, жоден студент не злочинець.

5.19. Деякі студенти старанні. Серед старанних студентів є відмінники. Отже, деякі студенти відмінники.

5.20. Деякі підручники мають схеми і графіки. Жодна книжка, яка має схеми і графіки, мені не цікава. Отже, деякі підручники мені не цікаві.

5.21. Усі стародавні математики були філософами. Піфагор - стародавній математик. Отже, Піфагор - філософ.

5.22. Будь-яка думка має свою форму. Будь-яка форма має зміст. Отже, будь-яка думка має зміст.

5.23. Не кожен, хто вміє читати, може написати книжку. Ця дитина не може написати книжку. Отже, ця дитина не вміє читати.

5.24. Ця людина не є місцевою, бо всі місцеві мешканці знають дорогу до річки, а ця людина - не знає.

5.25. Експреси тут ніколи не зупиняються. Сьогодні потяги тут не зупиняються. Отже, усі потяги - експреси.

5.26. Вони не є членами клубу, бо вони не платять членських внесків, отже, ті, хто платять членські внески, є членами клубу.

5.27. Деякі солі нерозчинні у воді, а мідний купорос - сіль, отже, він не розчиняється у воді.

5.28. Деякі офіцери - юристи. Отже, деякі офіцери повинні знати логіку, бо всі юристи повинні знати логіку.

Завдання 6. Проаналізувати простий силогізм. Якщо силогізм не закінчений, то зробити висновок, якщо це можливо.

Алгоритм виконання завдання:

1. Знайти термін, який повторюються в обох засновках. Це - середній термін. Два інші терміни є крайніми термінами. У першому засновку - більший термін, у другому засновку - менший термін.

2. Визначити тип суджень-засновків за кількістю і якістю одночасно. Зробити обернення обох суджень і записати формули прямих і обернених суджень. Вказати розподіленість термінів у них. Встановити, ознаками якої фігури є засновки.

3. Сформулювати висновок, на підставі загальних правил си­логізму (правил термінів і правил засновків) і особливих правил фігур (правил встановленої фігури), зробити його обернення і записати обидві формули. Вказати розподіленість термінів у висновку. Якщо можливо зробити декілька висновків, слід обґрунтувати вірогідність даного висновку.

Приклад: Проаналізуємо простий силогізм: «Усі лауреати Нобелівської премії - видатні особистості. Деякі люди - лауреати Нобелівської премії. Отже,...».

Наведений силогізм є незакінченим. Тому спочатку знайдемо середній термін. Ним є слова «лауреати Нобелівської премії». Відповідно, більшим терміном є слова «видатні особистості», меншим терміном - слово «люди».

Перший засновок є загальноствердним, а другий - частко- воствердним судженням.

Обернемо перше судження-засновок. Отримаємо обернене судження: «Деякі видатні особистості - лауреати Нобелівської премії». Формула цього прямого судження: «Усі S є Р», а оберненого - «Деякі S є Р».

Обернемо друге судження-засновок. Отримаємо обернене су­дження: «Всі лауреати Нобелівської премії - люди».

Формула цього прямого судження: «Деякі S є Р», а оберненого - «Усі SeP».

У першому судженні розподілений суб’єкт; у другому - предикат. Такі засновки - ознака першої фігури.

Сформулюємо висновок з даних засновків: «Деякілюди - видатні особистості». Обернемо висновок і отримаємо: «Усі видатні осо­бистості-люди». У цьому судженні розподілений предикат. Формула прямого судження: «Деякі S є Р», а оберненого - «Усі S є Р».

Вправа 6. Проаналізуйте наведені силогізми. Якщо силогізм незакінчений, то зробіть висновок, якщо це можливо.

6.1. Усі прислів’я - короткі вислови. Деякі крилаті слова - при­слів’я. Отже,...

6.2. Жодна істина не є вичерпною. Деякі судження - істини. Отже,...

6.3. Кожна копія є точне відтворення. Деякі твори мистецтва - копії. Отже,...

6.4. Будь-яке розпорядження є наказ. Будь-який припис є розпорядження. Отже,...

6.5. Усе прекрасне є цінність. Деякі думки - прекрасні. Отже,...

6.6. Кожна матриця є таблиця. Деякі знаки не є матрицями. Отже,...

6.7. Деякі цінні папери не є акціями. Деякі цінності не є цінними паперами Отже,...

6.8. Деякі речі не є багатством. Жодна ідея не є річчю. Отже....

6.9. Будь-яка казка - вигадана історія. Деякі незвичайні оповідайня не є вигадані історії. Отже,...

6.10. Жодне вроджене не є набутим. Усі звички є набутими. Отже,...

6.11. Будь-яке рабство є підпорядкуванням. Жодна свобода не є підпорядкуванням. Отже,...

6.12. Усі талановиті люди - «зірки». Деякі музиканти - «зірки». Отже,...

6.13. Будь-яка ненависть - руйнівна. Жодна любов не є ненавистю. Отже,...

6.14. Усі виводи є силогізмами. Деякі знаки не є силогізмами. Отже,...

6.15. Жодний варвар не є інтелігентом. Деякі вчені є інтелігентами. Отже,...

6.16. Будь-яка легенда є правда. Жодна казка не є правда. Отже,...

6.17. Будь-яка людина - мисляча істота. Жодний пам’ятник не є мислячою істотою. Отже,...

6.18. Кожна людина є індивідуум. Жоден ідол не є індивідуум. Отже,...

6.19. Всі класичні твори є шедеврами. Деякі малюнки не є шедеврами. Отже,..,

6.20. Ніщо однозначне не є багатозначне. Деякі слова - багатозначні. Отже,...

6.21. Жодний головний член речення не є другорядний. Деякі слова не є другорядними членами. Отже,...

6.22. Усе неповторне є оригінальне. Деякі роботи не є оригінальними. Отже,...

6.23. Деякі мови не є міжнародними. Всюди англійська мова є міжнародною. Отже,...

6.24. Усі назви почуттів людини - абстрактні поняття. Жодне конкретне поняття не є абстрактним. Отже,...

6.25. Усі власні імена є іменниками. Деякі підмети не є іменниками. Отже,...

6.26. Усі спогади є мемуарами. Деякі книги не є мемуарами. Отже,...

6.27. Усі словники є книгами. Деякі джерела знань не є книгами. Отже,...

6.28. Усі письменники є художниками. Деякі журналісти не є художниками. Отже,...

6.29. Усі троянди - квіти. Деякі троянди мають червоний колір. Отже,...

6.30. Будь-який образ є особиста картина світу. Будь-який образ має якийсь смисл. Отже,...

Завдання 7. Провести логічний аналіз правомірності висновку у простому силогізмі.

Алгоритм виконання завдання:

1. Виокремити засновки і висновок силогізму, позначити його терміни, привести силогізм до нормальної форми.

2. Записати схему силогізму.

3. Зобразити, виходячи із засновків, схему відношень між термінами.

4. Дати оцінку правомірності висновку, опираючись на графічну схему.

Приклад: Проведемо аналіз правомірності висновку у такому силогізмі: «Акула не ссавець, оскільки усі ссавці дихають легенями, а акула легенями не дихає».

Знайдемо у досліджуваному силогізмі засновки і висновок, більший, менший і середній терміни та приведемо його до нормальної форми.

Запишемо схему досліджуваного силогізму:

Зобразимо схему відношень між термінами досліджуваного силогізму:

Опираючись на графічну схему, можна стверджувати, що висновок правомірний, оскільки він логічно випливає з істинних засновків.

Вправа 7. Проведіть логічний аналіз правомірності висновків у наведених силогізмах.

7.1. Усі слова служать для вираження думок. Усі жести служать для вираження думок. Отже, усі жести є слова.

7.2. Кожний злочинець повинен бути покараний. H здійснив злочин. Отже, H повинен бути покараний.

7.3. Усі вовки їдять ягнят. Ця тварина їсть ягнят. Отже, ця тварина

- вовк.

7.4. Людина вийшла у космічний простір. Петренко - людина. Отже, Петренко вийшов у космічний простір.

7.5. Трапеції - не ромби. Квадрати - не трапеції. Отже, квадрати

- не ромби.

7.6. Усі тигри - хижаки. Жоден хижак не є травоїдним. Отже, жодна травоїдна тварина не є тигром.

7.7. Усі квіти - рослини. Троянда - квітка. Отже, троянда - рослина.

7.8. Усі офіцери - військові. Панчук - не військовий. Отже, Панчук - не офіцер.

7.9. Усі адвокати вивчають логіку. Усі адвокати - юристи. Отже, деякі юристи вивчають логіку.

7.10. Квадратом називається прямокутник з рівними сторонами. Дана геометрична фігура є прямокутником з рівними сторонами. Отже, дана геометрична фігура - квадрат.

7.11. Люди, які копіюють чужі підписи, є злочинці. Гравер копіює чужі підписи. Отже, гравер - злочинець.

7.12. Будь-яка рослина містить в собі клітковину. Амеба не рослина. Отже, амеба не містить в собі клітковини.

7.13. Народи, які живуть у північних країнах, люблять жирну їжу. Ескімоси люблять жирну їжу. Отже, ескімоси живуть у північних країнах.

7.14. Жодна з планет не світить власним світлом, а всі планети є небесними тілами. Отже, небесні тіла не світять власним світлом.

7.15. Змії отруйні, а всі вужі - змії, отже, всі вужі отруйні.

7.16. Ця людина визнає існування надприродної сили. Отже, вона не атеїст, бо жоден атеїст не визнає існування надприродної сили.

7.17. Алмази горять. Усі алмази - камені. Отже, деякі камені горять.

7.18. Книга має вартість, бо всякий товар має вартість, а книга є товар.

7.19. Усі моря з’єднані з іншими морями, тому Каспійське море - не море, адже воно не з’єднане з іншими морями.

7.20. Багато студентів займаються спортом. Багато студентів добре вчаться. Отже, багато студентів займаються спортом і добре вчаться.

7.21. Усі менеджери працюють з людьми. Кам’янецька працює з людьми. Отже, Кам’янецька є менеджер.

7.22. Педагоги відрізняються точним мисленням, витримкою і порядністю. Майже кожен менеджер виступає у ролі педагога. Отже, багато менеджерів відрізняються точним мисленням, витримкою і порядністю.

7.23. Жоден з політичних інструментів не має прямого відно­шення до цін. Економічна система функціонує у прямому контакті з цінами. Отже, економічна система не використовує політичних ін­струментів.

7.24. Усі ліки корисні. Деякі отрути корисні. Отже, деякі агрути -ліки.

7.25. Вулкани - гори. Гейзери - вулкани. Отже, гейзери - гори.

7.26. Усі метали - електропровідні. Золото - електропровідне. Отже золото - метал.

7.27. Щуки дихають зябрами, бо вони належать до риб, а всі риби дихають зябрами.

7.28. Котячі їдять м’ясо, бо всі хижаки їдять м’ясо, а котячі - хижаки.

7.29. Оскільки усі ссавці хребетні, то ця істота не ссавець, бо вона не належить до хребетних.

7.30. Київ є населеним пунктом, оскільки усі міста - населені пункти, а Київ - місто.

Завдання 8. Відновити скорочений силогізм або ентимему до повного силогізму.

Алгоритм виконання завдання:

1. З’ясувати наявні структурні елементи ентимеми. Встановити явно невиражений елемент у структурі ентимеми і сформулювати його.

2. Визначити терміни, які повинні зустрічатися у повному си­логізмі, і фігуру силогізму.

3. Відновити силогізм у повній нормальній формі.

Приклад: Відтворимо до повного силогізму ентимему «Україна - незалежна держава, оскільки вона має власну валюту».

Висновком цієї ентимеми є судження «Україна має власну валюту», а меншим засновком - «Україна - незалежна держава». У цій ентимемі відсутній більший засновок - «Усі незалежні держави мають власну валюту».

Роль меншого терміна у досліджуваному силогізмі відіграє слово «Україна», більшого - слова «мати власну валюту», а середнього - слова «незалежна держава».

Відтворимо досліджуваний силогізм у повній нормальній формі:

Вправа 8. Відновіть наведені ентемеми до повних силогізмів. З’ясуйте їхню правильність.

8.1. Увага - важлива і необхідна умова всіх видів діяльності людини, а довільна увага є видом уваги.

8.2. Друг ніколи не полишить у біді, а він полишив мене в скрутну хвилину.

8.3. Як і будь-яке служіння народу, діяльність на ниві освіти звеличує людину.

8.4. Деякі птахи - хижаки, а всі птахи мають крила.

8.5. Оскільки він геній, то йому все дозволено.

8.6. Усі люди повинні дотримуватися норм моралі, а він - людина.

8.7. Деякі люди не розрізняють кольорів, але всі вони мають свідомість.

8.8. Ртуть електропровідна, бо всі метали електропровідні.

8.9. Дельфіни не риби, оскільки вони ссавці.

8.10. Ознакою горіння є наявність полум’я, тому окислення не є горіння.

8.11. Даний силогізм не є правильним, оскільки в ньому не дотримані правила фігур.

8.12. Усі судді добре знають закони, а ця людина - суддя.

8.13. Це безсумнівно якась кислота, оскільки саме кислоти так діють на метали.

8.14. Меркурій не має атмосфери, отже, не всі планети мають атмосферу.

8.15. Будь-які ліки не є приємними. Але цукерки - не-ліки.

8.16. Усім вчителям важливо вміти застосовувати логіку у своїй практичній діяльності, а ця людина - вчитель.

8.17. Висновок даного міркування випливає із засновків з необхідністю, оскільки це міркування є дедуктивним.

8.18. Доповідач порушив вимоги закону тотожності, оскільки він здійснив підміну поняття.

8.19. Історію слід вивчати, оскільки вона допомагає зрозуміти сучасність.

8.20. H не може бути представником у суді, бо він неповнолітній.

8.21. Перекладачеві належить авторське право на виконаний ним переклад, a H - перекладач.

8.22. Сонце - зірка. Отже, воно проходить декілька стадій у своїй еволюції.

8.23. Усі вчителі - педагоги. Він -- вчитель.

8.24. Усі леви - хижаки. Отже, морські леви також хижаки.

8.25. Усі планети обертаються навколо Сонця. Отже, Земля - планета.

8.26 Натрій не тоне у воді. Отже, не всі метали тонуть у воді.

8.27. Чорне море має солону воду, бо всі моря солоні.

8.28. Усі метали є речовинами. Усі метали - хімічні елементи.

8.29. Хуліганство - злочин, а всі злочини караються.

8.30. Ця кімната - світла, бо має декілька вікон.

Завдання 9. Провести логічний аналіз індуктивного виводу.

Алгоритм виконання завдання:

1. З’ясувати засновки і висновок виводу. Якщо потрібно, відновити вивід у повному вигляді.

2. Визначити вид індуктивного виводу і записати його логічну схему.

3. Встановити характер висновку.

Приклад 1: Проаналізуємо індуктивний вивід «При зануренні в соляну, лимонну, сірчану та інші кислоти лакмусовий папірець іабарвлюєтьсяу червоний колір. Отже, при зануренні в деякі речовини лакмусовий папірець забарвлюється у червоний колір».

Відновимо даний вивід у повному вигляді.

Вид цього виводу - повна індукція, оскільки узагальнення зроблено за кінцевим числом фактів.

Логічна форма або схема даного виводу:

За характером виводу висновок достовірний.

Приклад 2: Проаналізуємо індуктивний вивід: «Гривня, рубль, долар США є засіб платежу, отже, всі гроші є засіб платежу».

Відновимо цей вивід у повному вигляді.

Вид цього виводу - неповна індукція, оскільки узагальнення поширюється на безкінечне число фактів.

Логічна форма або схема виводу:

За характером виводу висновок імовірний.

Вправа 9. Проаналізуйте наведені індуктивні виводи.

9.1. Яблуко падає на землю. Камінь падає на землю. Пір’їна падає на землю. Отже, все притягується до землі.

9.2. Земля кулеподібна, Венера, Марс, Місяць також кулеподібні. Отже, всі тіла Сонячної системи мають кулеподібну форму.

9.3. Дельфіни, тюлені, моржі, кити - ссавці. Отже, деякі жителі океану не є рибами.

9.4. Залізо, олово, цинк, свинець і інші метали розширюються при нагріванні. Отже, всі метали при нагріванні розширюються.

9.5. Усі відомі логіці способи міркування можливі на українській, англійській, німецькій, італійській, угорській мові. Отже, всі відомі логіці способи міркування можливі на будь-якій мові.

9.6. Річкові, озерні і акваріумні риби дихають за допомогою зябер. Отже, всі риби дихають за допомогою зябер.

9.7. До складу білого кольору входять червоний, жовтий, зелений, синій, фіолетовий і інші кольори. Отже, всі кольори спектру, зливаючись разом, утворюють білий колір.

9.8. Залізо, мідь, золото, платина - тверді тіла. Отже, деякі метали

- тверді тіла.

9.9. Залізо, мідь, цинк, свинець, золото, алюміній - електропровідні. Отже, всі метали електропровідні.

9.10. Гострі кути мають верхівку. Прямі кути мають верхівку. Тупі куги мають верхівку. Отже, всі кути мають верхівку.

9.11. Півночноамериканські та південноамериканські держави

- республіки. Отже, усі американські держави - республіки.

9.12. Дніпро - велика річка. Дніпро впадає у Чорне море. Отже, деякі великі річки впадають у Чорне море.

9.13. Земля, Марс, Сатурн рухається навколо Сонця. Отже, всі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця.

9.14. Жодна з 5 дискет не містить відомих вірусів, бо кожну з них я перевіряв сам.

9.15. Учитель, чигаючи підряд список учнів класу, переконується, що названі ним учні присутні. Виходячи з цього, вчитель робить висновок, що присутні всі учні.

9.16. Наекспергизу надійшло 18 квитанцій. Дослідивши кожну з них, слідчий дійшов висновку, що всі вони підроблені.

9.17. У магазин надійшла партія апельсинів. Дослідивши по 2-3 апельсини з кожного із 200 ящиків, експерт зробив висновок, що вся партія - апельсини 1-го сорту.

9.18. У 1839, 1848, 1859, 1870 роках було зафіксовано помітне збільшення кількості сонячних плям. У ці ж роки спостерігалося частіше й більш інтенстивне північне сяйво. На цій підставі було зроблено висновок про причинний зв’язок між даними явищами.

9.19. Різної форми маятники, виготовлені з різного матеріалу, за різних інших умов, мають однаковий період коливання, якщо їх довжина однакова. Отже, період коливання маятника залежить лише від його довжини.

9.20. Перша, друга, третя і четверта фігури силогізму мають спеціальні правила. Отже, всі фігури силогізму мають спеціальні правила.

9.21. Якщо у лісі багато калини - осінь буде дощова, якщо мало -суха.

9.22. Дані судової статистики свідчать, що кількість вбивств, здійснених на грунті ревнощів, зменшується.

9.23. У будь-якому суспільстві приблизно 250 чинників впли­вають на рівень злочинності. На першому місці стоїть економічний чинник.

9.24. Газ, який помістили в термічно закриту посудину, нагріва­ється. При цьому збільшується тиск газу. Отже, причина збільшення тиску газу - збільшення температури.

9.25. Освячена священиком вода довго не псується, тоді як звичайна вода, яку людина використовує кожного дня, швидко втрачає свої якості. Отже, освячення води запобігає її псуванню.

9.26. Відомо, що із збільшенням темперагури газу, збільшується його об’єм. Отже, між температурою і об’ємом є причинний зв’язок.

9.27. Після того як студенти при вивченні логіки почали користуватися персональними комп’ютерами, значно зріс їхній інтерес до цього предмета, хоча не змінився ні розклад занять, ні навантаження студентів. Зрозуміло, що причина цього у застосуванні на заняттях обчислювальної техніки.

9.28. Усі задачі у цьому збірнику розраховані на тих, хто добре знає логіку. Це випливає з того, що задачі першого, другого і третього розділу неможливо вирішити, якщо логіки не знаєш.

9.29. Баскетбольний, волейбольний, футбольний м’ячі-круглі. Баскетбольний, волейбольний, футбольний м’ячі - деякі різновиди класу м’ячів. Отже, деякі м’ячі - круглі.

9.30. Коло, еліпс, парабола, гіпербола перетинаються прямою у двох точках. Отже, усі види конічних перерізів перетинаються прямою у двох точках.

Завдання 10. Провести логічний аналіз виводу за аналогією.

Алгоритм виконання завдання:

1. З’ясувати засновки-модель і висновок-прототип виводу за аналогією.

2. Встановити об’єкт уподібнювання.

3. Визначити вид аналогії.

4. З’ясувати характер висновку.

Приклад: Проведемо логічний аналіз аналогії: «Йоган Кеплер писав про те, що Земля подібно до людини має внутрішню теплоту, і в цьому нас переконує вулканічна діяльність. Судинам живого тіла на Землі відповідають ріки. Існує ще ряд відповідностей. Але людина має душу. Отже, Земля також має душу».

У структурі цього виводу модель -«людина», прототип - «планета Земля».

Об’єкт уподібнювання: наявність внутрішньої теплоти, судин та інших структурних частин.

Аналогія нестрога, оскільки не врахована різниця природи людини, тобто живого організму і Землі.

За характером виводу висновок імовірний.

Вправа 10. У наведених виводах визначити вид аналогії і характер висновку.

10.1. Сократ - філософ з Афін. Платон - з Афін. Отже, ймовірно, Платон - філософ.

10.2. Слідчий Шевченко є флегматичним, він має великий досвід роботи і виконує свої обов’язки без помилок. Встановлено, що причина безпомилкової роботи - великий досвід. Слідчий Петренко є флегматичним і має великий досвід роботи. Мабуть, слідчий Петренко виконує свої обов’язки без помилок.

10.3. Зябра для риб - це теж саме, що легені для ссавців.

10.4. Якщо злочин, який вчинили два злочинці, AiB- однакові, то у них однакові всі ознаки, які цікавлять суд. Одному із злочинців винесений вирок У. Отже, іншому повинен бути винесений такий самий вирок Y.

10.5. «Закони подібні до павутини: слабкого вони обплутують, а сильний їх порве» (Солон з Афін).

10.6. Один мудрець сказав: «Вчення додає ще більше розуму розумному, але дурню воно йде на шкоду. Так само Сонце допомагає бачити здоровим очам і спричиняє страждання хворим очам».

10.7. «Забобонні люди у суспільстві - це теж саме, що боягузи в армії: вони самі панічно бояться і заражають цим почуттям інших» (Вольтер).

10.8. «Розум усіх людей, взятих разом, не допоможе тому, у кого немає свого: людина, яка втратила зір, не спроможна позбутися цього недоліку за рахунок оточуючих» (Жан де Лабрюєр).

10.9. «Той, хто захоплюється практикою без науки, нагадує керманича, що приходить на корабель без руля або компаса; в нього ніколи не має впевненості в тому, куди він пливе» (Леонардо да Вінчі).

10.10. «Любов схожа на лихоманку, вона народжується і згасає без найменшої участі волі» (Стендаль).

10.11. «Людину засліплює переоцінка самої себе. І чим вище вона себе оцінює, тим звичайно стає гіршою. Людина схожа на дріб: чисельник її те, що вона є, а знаменник - те, що вона про себе думає. Чим більше знаменник, тим менший дріб» (Л. Толстой).

10.12. Вчені XVII ст. порівнювали людське тіло із земною кулею: шкіра людини - це поверхня Землі, її кістки - скелі, судини - великі потоки, а сім головних частин тіла відповідають семи металам, схованим у рудних жилах.

10.13. Прихильники вульгарного матеріалізму Л.Бюхнер, К.Фогт і Я.Молешотг стверджували, що як печінка виробляє жовч, так само мозок виробляє думку.

10.14. Якщо три кути одного трикутника дорівнюють трьом кутам другого, то такі трикутники подібні.

10.15. Мандрівник з Європи, що прибув на Африканський континент, аби привернути увагу до себе і виявити байдужість до тубільців, почав читати газету. Згодом підійшли декілька тубільців і почали просити газету. Пізніше виявилося, що читання газети вони прийняли за лікування очей.

10.16. Важко визначити, що таке демократія. Вона подібна до жирафи. Раз подивишся - і вже більше ні з чим не переплутаєш.

10.17. Один критик висловив судження про якусь книгу, прочи­тавши лише одну сторінку. Коли йому дорікнули за це, він відповів: «Якщо я бажаю визначити смак вина у діжці, невже для цього я повинен випити всю діжку: однієї чарки цілком досить, щоб провести оцінювання».

10.18. «Побачив я, що корисніше мудрість, ніж дурість, як корисніше світло, ніж темрява» (Соломон).

10.19. «Те, що стискують - розширюється. Те, що послаблюють,

- укріплюється. Те, що знищують, - розквітає. Хто хоче відняти що- небудь у іншого, неодмінно втратить своє» (Лао-цзи).

10.20. «Життя подібне до театру: в ньому досить часто дурні люди займають найкращі місця» (Піфагор).

10.21. Езопу хтось сказав: «Про тебе говорять страшні дурниці»,

- і переказав йому все. Езоп відповів: «Вбивці - не ті, хто робить кинджали, а ті, хто застосовує їх вироби; так і про мене говорять дур­ниці не наклепники, а ти, якщо ти використовуєш їх наклеп».

10.22. «Усе обмінюється на вогонь, і вогонь - на все, подібно до того, як золото обмінюється на товари, а товари на золото» (Геракліт).

10.23. «Одне світло затемнює інше, наприклад, сонце - світло свічки, подібно до того, як сильніший голос заглушає інший, слабкіший. Звідси випливає, що світло є матерією» (М.ВЛомоносов).

10.24. «Мураха - само по собі істота мудра, але в саду або на городі вона шкідлива. Так само і люди, занадто самолюбні, шкодять суспільству. Обери розумну середину між самолюбством і суспільним обов’язком» (Ф.Бекон).

10.25. «Із стражданням справа така сама, як із дорогоцінними камінцями, які світяться яскраво або тьмяно залежно від того, в яку оправу ми їх встановлюємо; подібно до цього і страждання охоплює нас наскільки ми піддаємося йому» (М.Монтень).

10.26. Клайв Льюїс був британцем, християнином, літературо­знавцем, професором Оксфордського університету, автором вчених трактатів. Джон Толкієн також був британцем, християнином, літера­турознавцем, професором Оксфордського університету; автором вче­них трактатів. Клайв Льюїс писав чудові казки. Отже, ймовірно, що Джон Толкієн також писав чудові казки.

10.27. У зв’язку з тим, що мені сподобалося оповідання А.Конан Дойла «Блакитний карбункул», то, мабуть, мені сподобаються інші його оповідання.

10.28. Висновок про те, що дві квартирні крадіжки могли бути вчиненні однією особою, слідчий отримав на підставі таких даних. Обидві крадіжки були вчинені зранку. В обох випадках господарі квартири були відсутні. Обидві квартири знаходилися на першому поверсі, і злочинець потрапив до них крізь вікно, видавивши перед тим віконне скло.

10.29. Ця книга може бути для нього цікавою, бо вона, як і та, яку він купив минулого разу, має відношення до біології. Вона має такі самі барвисті ілюстрації і фотографії.

10.30. Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.