§ 2. Закон тотожності
Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет v процесі даного міркування повинна бути тотожною самій собі, скільки І разів вона не повторювалась. Думка тотожна сама собі тоді, коли вона стосується одного й того ж предмета і її зміст залишається одним і тим ж» скільки разів вона висловлюється.
Якщо ж зміст думки змінюється або вони відноситься до іншого предмета, то така думка не може вважатися тією ж самою, тотожною самій собі, це буде уже інша думка.Так, якщо предметом обговорення є приватна власність на землю, то на протязі всього обговорення необхідно мати на увазі саме приватну власність на землю. Порушенням закону тотожності в даному прикладі буде підміна в процесі обговорення поняття “приватна власність на землю” поняттям
• приватна власність на нерухомість”, чи ще якимось іншим поняттям. Закон тотожності у вигляді формули записується так:
Закон тотожності не забороняє переходити від одного предмета думки до другого, від одного питання, що обговорюється - до другого питання, він тільки забороняє підміняти один предмет думки другим предметом, одне питання другим питанням.
Порушення вимог закону тотожності призводить до того, що мислення стає невизначеним, неточним, двозначним, плутаним. Таке мислення не може вести до істини, не здатне правильно відобразити дійсність.
Найбільш розповсюдженими логічними помилками є: амфіболія (від грецького “амфіболос” двозначність) двосмисловість виразу чи еквівокація - використання одного і того ж терміну в одному міркуванні у різних значеннях. Наведемо приклад: “В цьому класі є невстигаючі. В класі робітників невстигаючих бути не може”. Навмисно це порушення закону використовується в анекдотах. Наприклад: “У вас телевізори кольорові є? Є. - Тоді дайте мені жовтий ”.