§ 3. Силогізми. їх види і правила будови

Силогізмом називається дедуктивний умовивід, який складається з двох засновків і висновку За видами силогізми поділяють на категоричні, умовно-категоричні, суто умовні, силогізми з імовірними засновками, тощо.

Категоричний силогізм, його визначення і склад. Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями. Наприклад:

Кожен громадянин України повинен сплачувати податки.

Федорчук громадянин України.

Отже. Федорчук повинен сплачувати податки.

Категоричний силогізм складається із трьох суджень: двох засновків і висновку. Засновки і висновок, у свою чергу, складаються із понять. Ці поняття називаються термінами силогізму. У категоричному силогізмі розрізняють три терміни: менший, більший і середній.

Термін, який займає місце суб'єкта у висновку, називається меншим терміном. Менший термін позначається літерою S. В останньому прикладі менший термін — ім’я “Федорчук".

Термін, який займає місце предиката у висновку, називається більшим терміном Позначається він літерою Р. У наведеному силогізмі більший термін - - поняття “повинен сплачувати податки ”.

Більший і менший терміни називаються крайніми термінами.

Середнім терміном називається поняття, яке входить до двох засновків і відсутнє у висновку. Позначається середній термін літерою М. У наведеному прикладі середнім терміном є поняття “громадянин України".

Структуру наведеного силогізму можна записати так:

Середній термін (M) виконує роль сполучної ланки між більшим і меншим термінами, завдяки йому стає можливим із двох суджень засновків вивести третє судження (висновок), яке є новим знанням.

Відношення S—P₁ як видно зі схеми, не наявне у засновках, воно Установлюється тільки у висновку.

відношення до М, а М, у свою чергу, пов'язаний із Р, роблять висновок, ще існує відношення і між S та P За відсутності ж середнього терміна установити зв'язок між поняттями, що входять до засновків, неможливо. Наприклад, із таких двох суджень: “Кожен громадянин України повинен сточувать податки” і "Конкуренція - це суперництво між учасниками ринкової економіки” — не можна здобути висновок, оскільки у цих засновках відсутнє! загальне поняття (середній термін).

До кожного засновку категоричного силогізму входять по два терміни:! середній і один крайній. Залежно від того, який із крайніх термінів (більший чи менший) входить до засновку, розрізняють більший і менший засновки.

Більшим засновком категоричного силогізму є звичайне і загальне положення або правило, а меншим — судження про конкретний предмет. Поширюючи загальне положення на частковий випадок, ми здобуваємо нове знання про нього - висновок. В наведеному вище прикладі більшим засновком! буде: “Кожен громадянин України повинен сплачувати податки", а меншим засновком - "Федорчук - громадянин України”.

В основі будови категоричного силогізму лежить наступна аксіома: все, що стверджується (або заперечується) про клас предметів, мож' стверджувати (або заперечувати) про кожен предмет даного класу.

Загальні правила категоричного силогізму. Для того, щоб із істинних засновків можна було робити істинний висновок, необхідно дотримуватися таких правил силогізму.

1. У кожному силогізмі має бути тільки три терміни - не більше й не менше.

Це правило випливає із сутності категоричного силогізму як умовиводу, в якому відношення між двома крайніми термінами S і P установлюють на підставі їхнього зв'язку ізтретім —середнім терміном M

Якщо в засновках відсутній середній термін, який встановлює логічний зв’язок між великим і малим термінами, то залишаються тільки два терміни, висновок з яких неможливий, наприклад: “Будь-яке підприємство отримує прибуток".

Чотири терміни в категоричному силогізмі утворюються тоді, коли за середній термін беруть однакові за звучанням або написанням слова з різним значенням (омоніми), наприклад:

Закони об'єктивні, вони не залежать від волі й бажання людей.

Конституиія є закон.

Отже, конституція не залежить від волі й бажання людей.

Висновок, зроблений із таких засновків, буде хибним: ми припустимося логічної помилки, яка матиме назву учетверіння термінів (quatemio terminorum). Слово «закон» взято в засновках в двох різних значеннях. Тому у цьому силогізмі не три, а чотири терміни, оскільки у більшому засновку під законом ми розуміємо «закон науки», а в меншому — «юридичний закон».

2, /з двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку. Розгляньмо приклад:

Жоден підприємець не має права ухилятися від податків.

Іваненко не с підприємцем.

Отже,...

Тут обидва засновки заперечні. Зробити висновок із них не можна тому, то якщо один засновок заперечний, то й висновок має бути заперечним

Зміст цього правила полягає в тім, що із ствердних засновків не можна зробити заперечного висновку і, навпаки, якщо один із засновків заперечний, то висновок не може бути ствердним.

Наприклад:

Народний депутат не має права працювати за сумісництвом директором фірми.

Петренко - народний депутат.

Отже, Петренко не має права працювати за сумісництвом директором фірми.

3. Із двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку. Наприклад:

Деякі студенти спортсмени.

Деякі студенти відмінники

4. Якщо один із засновків частковий, то й висновок має бути частковим. Це правило забороняє робити загальні висновки, коли один із засновків силогізму є судженням частковим. Наприклад:

Усі бухгалтери працівники фінансової галузі економіки України.

Деякі випускники Київського національного економічного університету - бухгалтери

Отже, деякі випускники КНЕУ - працівники фінансової галузі економіки України.

Силогізми з імовірними засновками. Засновки в силогізмі можуть бути не тільки достовірними, а й імовірними.

В умовиводах із імовірним засновком висновок може бути тільки імовірним.

Наприклад:

Ціни на імпортовані в Україну товари, за всією імовірністю, зростуть.

Газе товар, що імпортується в Україну

Отже, імовірно, що ціни на газ зростуть

Силогізми, побудовані з імовірних засновків, відіграють значну роль у соціологічному прогнозуванні політичних, економічних і соціальних подій в суспільстві. Тут вони трапляються досить часто. Вони не претендують на остаточну істину, оскільки їхні висновки не є достовірними, але такі умовиводи використовуються для висування версій і попередніх розрахунків.

Умовні силогізми. Умовним силогізмом називається силогізм, у якому один або обидва засновки є умовними судженнями. Розрізняють два види умовних силогізмів: умовно-категоричний силогізм і чисто умовний силогізм

Умовно-категоричним силогізмом називається силогізм, у якому більший засновок є судженням умовним, а менший — категоричним. Наприклад:

Якщо на підприємстві низький рівень мотивації праці, то продуктивність праці робітників знижується.

На підприємстві низький рівень мотиваиії праиі

Отже, продуктивність праці працівників на підприємстві знижується.

Суто умовний силогізм — це такий силогізм, у якому засновки є судженнями умовними. Наприклад:

Якщо виробництво товарів у державі є неефективним, то до її скарбниці не надходять податки.

Якщо до скарбнииі не надходять податки, то держава не має змоги виплачувати пенсії.

Отже, якщо виробництво товарів у державі є неефективним, то держава не має змоги виплачувати пенсії.

Формула цього силогізму:

Якщо А, то В.

Якщо В, то С.

Отже, якщо А, то С.

Суто умовний силогізм відображає такі причинно-наслідкові зв'язки трьох явиш, коли одне явище є причиною другого, а це друге виступає водночас причиною третього явища.

Скорочені силогізми. Силогізми складаються із трьох частин: двох засновків і висновку.

Усі неповнолітні не мають виборчих прав.

Петренко — неповнолітній.

Отже, він не має виборчого права - ми говоримо: “Петренко не мас виборчого права, тому що він неповнолітній”. Тут ми висловили висновок і менший засновок; більший засновок виявився пропущеним. Силогізм, у яколобоє 'язок - ие закон.

Отже, загальний військовий обов'язок - це вічний принцип природи

допущена помилка:

а) підміна основи;

б) учетверіння терминів;

в) випередженне узагальнення;

г) нестрога диз 'юнкція.

11. Судження, з яких в умовиводі виводиться нове знання - це:

а) підстава;

б) висновок:

в) засновок;

г) основа.

12. Умовивід складається з:

а) висновку і засновків;

б) початку і кінця;

в) суб 'єкту і предикату

г) підстави і наслідків.

13. Умовиводи бувають:

а) неповні;

б) дедуктивні.

в) повні;

г) індуктивні.

14. Засновок у дедуктивному умовиводі, що має загальне положення - це:

а) загальний засновок;

б) головний засновок;

в) великий засновок;

г) повний засновок.

15. Дедуктивні умовиводи бувають:

а) алогізмами.

б) силогізмами;

в) софізмами;

г) парадоксами;

д) логицизмами.

Відповіді на питання тестів