<<
>>

§ 2. Проблема істинністної оцінки модальних висловлювань. Загальна характеристика теорії можливих світів

Для того, шоб встановити значення істинності деск­риптивних висловлювань достатньо звернутись до дій­сності: якшо інформація, наявна в таких висловлюван­нях, відповідає дійсному стану справ, то дескриптивні ви­словлювання є істинними; якшо така відповідність від­сутня.

то вони є хибними,

Звертання до дійсності з метою визначення значення істинності модальних висловлювань виявляється недос­татнім. Для того, шоб встановити істинність чи хибність моддльнїгх висловлювань необхідно розглянути не лише дійсний стан справ, але і множину' інших можливостей, згідно з якими події у світі могли б розвиватись.

Будь-яка людина, що оцінює власну поведінку, дії інших людей, навколишній світ в цілому обов'язково розглядає множину різних можливостей. Інакше людина була б позбавленою вибору, і все її життя було б схожим до прямої, яка складалася б із наперед визначених подій. Дійсно, під час роздумів, наприклад, про майбутнє люди­на завжди передбачає принаймні декілька можливостей його розвитку, а згадки про минуле супроводжуються спробами врахувати можливості, які залишились нере­алізованими.

Такі змістовні міркування про можливість (про мож­ливі альтернативи дійсному світу! призвели до побудови в логіці теорії можливих світів. Саме тут інтуїтивні міркування людини про можливість перетворились на точні та строгі визначення. У межах саме цієї теорії логіка розв'язує питання шодо істинністної оцінки мо­дальних висловлювань.

Підгрунтя теорії можливих світів складає ідея німецького філософа і логіка Готфріда Лейбніця (1646 — 1716 рр.). Він стверджував, шо існує безкінечна кількість (множина) можливих світів, кожний з яких міг би існувати. Можливі світи — це всі ті варіанти життя люди­ни і світу, шо промайнули перед мисленним поглядом Бога, перш ніж він зупинив свій вибір на найкращому варіанті і зробив його існуючим, дійсним. Дійсний світ (або світ, в якому існуємо ми) є лише одним із цієї бескінечності можливих світів.

Він є найкращим серед усіх можливих світів. Саме тому Бог, доброта якого без­межна, зробив його існуючим.

Можливі світи тлумачать як різні припустимі ситу­ації. що не виключаються наявними законами або умова­ми. Усе, Uio лише може трапитись в дійсності, трап­ляється десь в одному із безкінечного числа ЦИХ МОЖЛИ­ВИХ світів. Наприклад, в нашому світі Наполеон переміг під Аустерліпем і був розбитий піл Ватерлоо. Але можна уявите такий можливий світ, в якому події відбувались інакше. Наполеон програв першу битву і виграв другу. Можливим є такий світ в якому Наполеон взагалі не на­роджувався і т. ін?

Можливий світ можна визначити ше й як різний плин, перебіг подій в одному і тому ж самому дійсному світі; причому, одночасне здійснення цих “різноплинних” подій може виключати одне одного. Множина можливих світів — це просто бескінечна множина уявних можливо­стей, з яких лише одна можливість здатна реалізуватися в дійсності. Саме тому, на думку- американського філософа і логіка Соула Кріпке (нар. 1940 р.) "Можливі світи припускаються, а не відкрива­ються потужними мікроскопами".

Лейбнінь використав ідею можливих світів для аналізу модальних висловлювань необхідності та можли­вості. На його думку, висловлювання буде необхідним, якшо воно є істинним у всіх можливих світах; висловлю­вання буде можливим, якшо воно є істинним принаймні в одному із можливих світів.

Сучасна логіка тлумачить можливий світ як різні ста­ни справ у світі; як уявлення, сприйняття, переконання, знання, припущення людини; як ситуації, що є припус­тимими з огляду на певні норми та цінності. В залежності від якості та кількості інформації виділяють повні і не­повні, суперечні і несуперечні можливі світи. Дійсно, те, що в одному можливому світі є істинним, в іншому може бути хибним.

З усієї множини можливих світів, шо описують якусь ситуацію, вибирають один, такий, що з огляду на якісь свої характеристики, буде дійсним. Інші світи є уявними можливостями розвитку подій.

Встановлення значення істинності дескриптивних ви­словлювань відбувається на підставі їх відношення до дійсного світу. Оцінка істинності модальних висловлю­вань залежить від їх відношень до всієї множини можли­вих світів.

<< | >>
Источник: Хоменко І. В., Алексюк І. А.. Основи логіки: Підручник для студентів вищих навчальних педагогічних закладів. — К. : Золоті ворота,1996. — 256 с. — (Трансформація гумані­тарної освіти в Україні).. 1996

Еще по теме § 2. Проблема істинністної оцінки модальних висловлювань. Загальна характеристика теорії можливих світів: