§ 2. Проблема істинністної оцінки модальних висловлювань. Загальна характеристика теорії можливих світів
Для того, шоб встановити значення істинності дескриптивних висловлювань достатньо звернутись до дійсності: якшо інформація, наявна в таких висловлюваннях, відповідає дійсному стану справ, то дескриптивні висловлювання є істинними; якшо така відповідність відсутня.
то вони є хибними,Звертання до дійсності з метою визначення значення істинності модальних висловлювань виявляється недостатнім. Для того, шоб встановити істинність чи хибність моддльнїгх висловлювань необхідно розглянути не лише дійсний стан справ, але і множину' інших можливостей, згідно з якими події у світі могли б розвиватись.
Будь-яка людина, що оцінює власну поведінку, дії інших людей, навколишній світ в цілому обов'язково розглядає множину різних можливостей. Інакше людина була б позбавленою вибору, і все її життя було б схожим до прямої, яка складалася б із наперед визначених подій. Дійсно, під час роздумів, наприклад, про майбутнє людина завжди передбачає принаймні декілька можливостей його розвитку, а згадки про минуле супроводжуються спробами врахувати можливості, які залишились нереалізованими.
Такі змістовні міркування про можливість (про можливі альтернативи дійсному світу! призвели до побудови в логіці теорії можливих світів. Саме тут інтуїтивні міркування людини про можливість перетворились на точні та строгі визначення. У межах саме цієї теорії логіка розв'язує питання шодо істинністної оцінки модальних висловлювань.
Підгрунтя теорії можливих світів складає ідея німецького філософа і логіка Готфріда Лейбніця (1646 — 1716 рр.). Він стверджував, шо існує безкінечна кількість (множина) можливих світів, кожний з яких міг би існувати. Можливі світи — це всі ті варіанти життя людини і світу, шо промайнули перед мисленним поглядом Бога, перш ніж він зупинив свій вибір на найкращому варіанті і зробив його існуючим, дійсним. Дійсний світ (або світ, в якому існуємо ми) є лише одним із цієї бескінечності можливих світів.
Він є найкращим серед усіх можливих світів. Саме тому Бог, доброта якого безмежна, зробив його існуючим.Можливі світи тлумачать як різні припустимі ситуації. що не виключаються наявними законами або умовами. Усе, Uio лише може трапитись в дійсності, трапляється десь в одному із безкінечного числа ЦИХ МОЖЛИВИХ світів. Наприклад, в нашому світі Наполеон переміг під Аустерліпем і був розбитий піл Ватерлоо. Але можна уявите такий можливий світ, в якому події відбувались інакше. Наполеон програв першу битву і виграв другу. Можливим є такий світ в якому Наполеон взагалі не народжувався і т. ін?
Можливий світ можна визначити ше й як різний плин, перебіг подій в одному і тому ж самому дійсному світі; причому, одночасне здійснення цих “різноплинних” подій може виключати одне одного. Множина можливих світів — це просто бескінечна множина уявних можливостей, з яких лише одна можливість здатна реалізуватися в дійсності. Саме тому, на думку- американського філософа і логіка Соула Кріпке (нар. 1940 р.) "Можливі світи припускаються, а не відкриваються потужними мікроскопами".
Лейбнінь використав ідею можливих світів для аналізу модальних висловлювань необхідності та можливості. На його думку, висловлювання буде необхідним, якшо воно є істинним у всіх можливих світах; висловлювання буде можливим, якшо воно є істинним принаймні в одному із можливих світів.
Сучасна логіка тлумачить можливий світ як різні стани справ у світі; як уявлення, сприйняття, переконання, знання, припущення людини; як ситуації, що є припустимими з огляду на певні норми та цінності. В залежності від якості та кількості інформації виділяють повні і неповні, суперечні і несуперечні можливі світи. Дійсно, те, що в одному можливому світі є істинним, в іншому може бути хибним.
З усієї множини можливих світів, шо описують якусь ситуацію, вибирають один, такий, що з огляду на якісь свої характеристики, буде дійсним. Інші світи є уявними можливостями розвитку подій.
Встановлення значення істинності дескриптивних висловлювань відбувається на підставі їх відношення до дійсного світу. Оцінка істинності модальних висловлювань залежить від їх відношень до всієї множини можливих світів.