§ 7. Поняття і структура умовиводів за аналогією
Аналогією називається такий умовивід, в якому від схожості предметів у одних ознаках робиться висновок про схожість цих предметів і в інших ознаках.
Умовивід за аналогією відбувається так: якщо, порівнюючи два предмета, встановлюють, що предмет А має ознаки abed, а предмет В має ознаки abc, то роблять здогадний висновок про те, що предмет В має й ознаку d.
Наприклад, при аналізі комерційної діяльності двох фірм з виробництва пластикових вікон Обрій" і “Прометей" виявлено декілька схожих показників: обсяги виробництва, кількість працюючих, ціни на продукцію. Також відомо, що середня заробітна плата на фірмі ‘Обрій’’ складає 800 гривень. По аналогії можна зробити висновок, що. імовірно, і на фірмі "Прометей " теж середня зарплата 800 гривень.Схематично структуру умовиводу за аналогією можна записати так:
А має ознаки abed.
В має ознаки abc
Отже, В має ознаку d
Аналогія це такий умовивід, у якому рух думки відбувається від окремого до окремого, від часткового до часткового. Вихідним знанням в аналогії є знання про окремий предмет. За допомогою умовиводу за аналогією ознаки, що належать одному одиничному предмету, переносяться на інший одиничний предмет. Аналогія, таким чином, є умовиводом від відомого до невідомого, її висновок є нове знання про окреме, здобуте шляхом опосередкування.
Аналогія дає висновки не достовірні, а тільки ймовірні. Пояснюється це тим, що порівнювані предмети, наскільки б вони схожими не були між собою, мають завжди подібні ознаки і відмінності. І може так трапитись, що ознака d, притаманна предмету А, є саме такою ознакою, якою предмет А відрізняється від предмета В і тому предмет В її не містить. У такому випадку висновок “В має ознаку d” буде хибним.
Ступінь імовірності висновків в умовиводах за аналогією залежить від ряду умов:
!.Від кількості порівнюваних ознак. Чим більше встановлено подібних ознак у предметів, тим вищий ступінь імовірності висновку за аналогією. Але лише одна кількість ознак, що збігаються, не є вирішальною.
Кількість ознак порівнюваних предметів може бути значною, але якщо ці ознаки другорядні, випадкові, то аналогія буде хибною.2. Тому однією з важливих умов підвищення ступеня імовірності висновку в аналогії є характер зіставлюваних ознак. Чим більше схожих ознак і чим вони більш суттєві, тим імовірніший висновок.
Аналогія посідає важливе місце в науковому дослідженні. Особливо плідно використовується вона на початкових стадіях пізнання. Аналогія є одним із засобів логічного опрацювання фактичного матеріалу і висування гіпотез. Історії науки відомо чимало випадків, коли наукові висновки було здобуто за допомогою умовиводів за аналогією. Наприклад, за аналогією з хвилями на поверхні води було відкрито закони поширення звуку і світла: аналогія між поширенням теплоти і поширенням електрики дала змогу перенести порівняння, розроблені для явищ теплоти, на явища електрики; аналогія, проведена між рухом пружних кульок і рухом молекул газу, створила можливість вирахувати тиск газу тощо.
Аналогія широко застосовується не тільки у природознавстві під час вивчення явищ природи, а й у суспільних науках під час вивчення явищ суспільного життя.
Аналогія є логічною основою висновків, здобутих за допомогою методу моделювання
Метод моделювання полягає в тому, що при пізнанні певного об'єкта використовують другий об'єкт, що заміняє перший.
Об'єкт, що безпосередньо цікавить дослідника і замінюється другим об'єктом, називають оригіналом. А об'єкт, яким заміняють оригінал, називають моделлю. Метод моделювання даг змогу вивчити предмет не безпосередньо, а опосередковано, через інший предмет (модель). Під час моделювання, як і в аналогії, знання з одного предмета (моделі) переноситься на другий предмет (оригінал). Логічною формою такого висновку є умовивід за аналогією.